Володимир Сюсюра - Вибрані твори в двох томах. Том 2

33Б о ж к о Сава Захарович (1901—1947) — український письменник.

34Кириленко Іван Ульянович (1903—1938) — український письменник.

1“Г а р т” — Спілка пролетарських письменників України (1923—1925), членами якої були В. Блакитний, П. Тичина, І. Микитенко та ін.

2Йогансен Михайло (Майк) Гервасійович (літературні псевдоніми — В. Всцеліус, М. Крамар; 1895—1937) — український письменник.

3Футуристи (слово-звук) — представники футуризму (від латинського Гиішчіт — майбутнє), формалістичного напряму в літературі й мистецтві, що склався напередодні і в роки Першої світової війни. В українській літературі представниками футуризму були в 1920-х роках М. Семенко, Г. Шкурупій та ін.

4Імажиністи (слово-образ) — представники літературного угруповання імажинізму (від англійського іта§е — образ), що існувало переважно в Росії в 1919—1927 рр. (В. Г. Шершеневич, А. Б. Марієн-гоф, ранній період творчості С. О. Єсеніна). Імажиністи проголошували основним принципом поетичної творчості самоціль форми, зводили поезію до штучних образів і метафор і т. п.

5А к м е ї с т и (слово-плоть) — представники модерністської течії в російській літературі початку XX ст. — акмеїзму (від грецького акте — вершина, вищий ступінь, розквіт). Акмеїсти проповідували “мистецтво для мистецтва”, витончене естетство, індивідуалізм, містику.

6Н і ч с в о к и (слово-тінь) — представники однієї з модерністських течій в російській літературі початку XX ст..

7Сим волісти (слово-символ) — представники європейського літературно-художнього напряму кінця XIX — поч. XX ст. (французьке 5ІтЬо1І5те, від грецького зутЬоІоп — знак, символ). Елементи символізму помітні у творчості українських письменників М. Вороного, М. Філянського, В. Пачовського, а пізніше в поезії П. Тичини, О. Слісаренка, Я. Савченка, В. Ярошенка.

8Д е к а д е н т и (від французького сіесасіепсе —' занепад) — представники антиреалістичних течій у літературі та мистецтві кінця XIX — початку XX ст. Для декадентів були характерними відчуженість від життя, відмова від суспільної боротьби, пропагування концепції “мистецтво для мистецтва”, песимізму, містики. Декадентство об’єднує різні за формальними ознаками, але близькі за суттю школи — символізму, акмеїзму, футуризму, експресіонізму, кубізму, сюрреалізму, екзистенціалізму.

9Ваплітс — Вільна академія пролетарської літератури — літературна організація в Україні (1925—1928). До “Вапліте” спочатку належали письменники М. Яловий, М. Хвильовий, О. Слісаренко, Г. Епік, П. Панч, О. Досвітній, М. Йогансен, О. Громов, І. Дніпровський, А. Лейтес, П. Тичина, А. Любченко, О. Копилснко, Д. Фельдман,

В. Сосюра, М. Бажан, М. Майський, В. Вражливий, О. Довженко, Г. Коцюба. Згодом організацію поповнили М. Куліш, Ю. Смолич, Ю. Яновський, І. Сенченко, Г. Коляда. Організацією було видано п’ять номерів журналу “Вапліте” і один випуск альманаху “Вапліте” і “Вапліте, зошит перший”.

10К у л і ш Микола Гурович (1892—1937) — український письмен н и к-драматург.

11“Неокласикам”— вірш В. Сосюри, написаний у червні 1926 р. (друга редакція — у 1957 р.) і не включений до збірок, що виходили на той час. Неокласики — літературне угруповання письменників та літературознавців України (М. Рильський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Могилянський, О. Бургардт), представники якого проповідували кращі традиції античності, ренесансу та класицизму, запозичуючи з минулого образи та стилістичні прийоми.

12В У С П П — Всеукраїнська спілка пролетарських письменників — літературна організація в Україні в 1927—1932 рр., до складу якої входили І. Микитенко, Іван Ле, В. Сосюра, О. Корнійчук та ін.

,3Літфронт — очевидно, Пролітфронт — літературна організація, заснована в 1930 р. М. Хвильовим і колишніми членами організації Вапліте. Через рік після створення члени Пролітфронту влилися до організації ВУСПП.

14“Нова генерація” — літературна організація українських футуристів, що функціонувала в Харкові в 1924—1931 рр., до якої входили письменники М. Семенко, Г. Шкурупій, О. Полторацький та ін. Засновники організації проголошували гасла про “нову форму”, застосовували у своїй творчості формалістичні прийоми.

15“А в а н г а р д” — літературна група в Харкові (1925—1929), яка декларувала тісний зв’язок літератури й мистецтва з “добою індустріа-лізму”, виявляючи іноді зневагу до реалізму і прогресивних традицій національної культури.

16“М о л о д н я к” — літературна організація комсомольських письменників України (1926—1932), до якої входила молодь Харкова й Києва, що належала до “Плугу” й “Гарту”. Організація видавала журнал “Молодняк”.