Володимир Сюсюра - Вибрані твори в двох томах. Том 2

17У с е н к о Павло Матвійович (1902—1975) — український поет.

18Крижанівський Степан Андрійович (нар. 1911 р.) —

український поет, критик, літературознавець.

19“С ь о г о д н і геніїв чекаю”— вірш В. Сосюри із поетичної збірки “Місто” (1924), мав присвяту “Тов. Усенкові”.

20Савченко Яків Григорович (1890—1937) — український письменник. Стаття Я. Г. Савченка “Мертве й живе в українській поезії”, в якій давалася й оцінка творчості В. М. Сосюри, була надрукована в журн. “Життя й Революція” (1929. — № 1. — С. 121—126; N° 2. —

С. 122-138).

21Чупринка Грицько Оврамович — український поет.

22Троянкер Раїса — маловідома поетеса.

23М е ж е н к о Юрій Олексійович (справжнє прізвище — Іва-нов-Меженко; 1892—1969) — український і російський бібліограф, літературознавець, колекціонер.

24В і р а — Берзіна Віра Касперівна (1904—1992) — перша дружина В. М. Сосюри, якій поет присвятив поему “Робфаківка” (1923) та інші твори.

25Свердловський комуніверситет — Комуністичний університет імені Я. М. Свердлова — вищий партійний навчальний заклад, що готував кадри керівних партійних і радянських працівників; створений у 1919 р. У 1932 р. університет було реорганізовано у Вищий сільськогосподарський комуністичний університет ім. Я. М. Свердлова.

1X І Н О — Харківський інститут народної освіти.

2П л е в а к о Микола Антонович (1890—1941) — український літературознавець і бібліограф. В. Сосюра має на увазі упорядковану вченим двотомну “Хрестоматію нової української літератури”, де вміщено біографії 75 письменників з бібліографією.

3“Песнь о Роланде” — героїчна епопея французького середньовіччя (XII ст.). Побудована на народних піснях, легендах, літописах.

4П етро І Великий (1672—1725)— російський цар з 1682 р., імператор з 1721 р.

5Ф і л і п п — очевидно, йдеться про Філіппа II Августа (1165— 1223) — короля Франції з 1180 р., який проводив політику централізації держави і був одним із керівників Третього хрестового походу.

6“Глаза сияют, лик прекрасе н.. ” — Тут і далі В. Сосюра неточно наводить рядки із поеми О. С. Пушкіна “Полтава”: “...лик ужасен”.

7Т е в е л є в Мусій Соломонович (1890—1918) — учасник боротьби за владу Рад в Україні. У 1915—1917 рр. працював у Катеринославській, а потім в Харківській більшовицьких організаціях. Розстріляний німцями.

8“С л о в о” — кооперативний будинок письменників у Харкові.

Дніпровський Іван Данилович (справжнє прізвище —

Шевченко; 1895—1934) — український письменник.

10Шмигельський Антон Іванович (1901 — 1972) — український письменник.

11Ч о н — абревіатура від “части особого назначения”.

“‘Більше не побачу сонячних оче й”. — В. Сосюра цитує другий рядок другої строфи вірша П. Тичини “Подивилась ясно...” (1918).

2Ч у м а к Василь Григорович (літературні псевдоніми — С. Віче, Вагр, Ічня; 1901 — 1919) — український поет.

3“Воздвигне Вкраїна свойого Мойсе я...” — рядок із вірша П. Тичини “І Бєлий, і Блок...” (1919).

4“А справжня муза неомузен а...” — В. Сосюра цитує третю строфу вірша П. Тичини “Один в любов...” (1919).

5...ч итав нам свої харківські вірші про жорстокий годинник над головою, про цвинтар...— Йдеться про вірші П. Тичини “Харків” (1923) та “Фуга” (1921).

6“Глибинами не всохну, не вмілі ю...” — В. Сосюра не зовсім точно наводить третій рядок “Глибинами не втану, не змілію...” із першої строфи вірша П. Тичини “За всіх скажу...” (1922).

ІЛ

1“М а х н о” — поема В. Сосюри, написана у 1924 р.

2Примаков Віталій Маркович (1897—1937) — у роки громадянської війни командир корпусу Червоного козацтва України.

3А з а р х Раїса — письменниця, співробітниця Державного видавництва України.

4Е п і к Григорій Данилович (1901—1937) — український письменник.

5“Д П У” — поема В. Сосюри “ГПУ”, написана в 1928 р.

6Д В У — Державне видавництво України.

7“С е р ц е” — збірка В. Сосюри, видана в 1931 р. (Харків: ЛІМ, 1931).

ІЛІ

‘Затонський Володимир Петрович (1888—1938) — радянський партійний та державний діяч, академік АН УРСР (з 1929 р.). В 1922—1923 рр. і в 1933—1938 рр. — нарком освіти УРСР.

2Б у н д (мовою їдиш — “союз”) — Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі і Росії (1891 — 1921).

3Я л о в и й Михайло (літературний псевдонім — Юліан Шпол; 1891 — 1937) — український письменник, фундатор і перший президент Вапліте. Його роман “Золоті лисенята” був надрукований у 1927 р.

4Н о в и ч е н к о Леонід Миколайович (1914—1996) — український літературознавець, критик, академік НАН України.

ІЛІІ

‘Залив чий Андрій Іванович (1892—1918) — український письменник і громадський діяч, один із керівників повстання 1918 р. проти гайдамаків і німців на Чернігівщині, у боротьбі з якими загинув.