Ледь дочекавшись, коли наш Петрик засне, ми взяли ліхтарик і клей і, як подружки-авантюристочки, пішли в парк «на діло».
Я стояла на шухері й одночасно підсвічувала ліхтариком скульптуру, а Розалія Романівна тим часом намазувала клеєм ЦЕЙ ПРЕДМЕТ і приставляла на місце. Чекаючи, коли клей засохне, вона прошепотіла:
— Виключай ліхтарик, щоб ніхто нічого не запідозрив!
І ми скінчили нашу справу в повній темряві.
Спали ми в ту ніч довго і спокійно. Навіть проспали ранковий бювет.
І ось, біжимо ми наступного ранку, спотикаючись, до бювету через парк і раптом бачимо: що це за дивне стовпотворіння на тому місці, де вчора «стало погано» Розалії Романівні?
Моє серце почало стукати з шаленою силою.
Я запідозрила лажу.
Підбігши до групи відпочиваючих, яка жваво щось обговорювала, ми побачили, що ЦЕЙ ПРЕДМЕТ у Аполлона Трускавецького стоїть догори краніком!
Я мало не луснула від сміху.
«Оптимістка Ви моя!» — хотіла я зробити комплімент своїй свекрусі, і все було б добре, якби в натовпі не стояла пані Стася.
Та була настроєна далеко не оптимістично. Повернувши до Розалії Романівни погляд, сповнений огиди, вона промовила з почуттям глибокого осуду: «Фе, яка гидота!».
Мужчина зайчик-побігайчик
Дорогі жінки бальзаківського віку! Цей розділ саме для вас!
Ви, напевне, зараз якраз перебуваєте в тому стані, коли вам здається, що життя скінчилося, а молодість не вернеться… І дійсно, «молодість не вернеться, не вернеться вона…», але… життя не лише не скінчилося, воно тільки починається! Що з того, що ваш чоловік стріляє очима на молоденьких (добре, що тільки стріляє, бо у подруг чоловіки вже давно «злиняли»)! Що з того, що тіло ваше, з виноградинки перетворюється на родзинку… Що з того, що на роботі молоді наступають на п'яти і дихають у спину! Не відчаюйтесь! Не забувайте, що кожна потвора має свого аматора! Отже, на вас, тобто на жінок бальзаківського віку, також знайдеться любитель. І зветься він, цей любитель, Зайчик-побігайчик.
Мужчини цієї категорії можуть бути будь-якого віку: від старих пердунів до зелених жовтодзьобиків. Ми якраз поговоримо про останній варіант, не тому, що він екзотичніший (кого на сьогодні цим здивуєш), а тому, що він мальовничіший.
Почну здалеку. Колись, у молодості, ви із єхидством слухали плітки про те, що якась там пані, яка розміняла сороківку, завела собі коханця, на десять років від себе молодшого. Архетипічна історія кохання Алли Пугачової з Філіпом Кіркоровим.
«Та я, — били ви себе в груди, — та я ніколи в житті на таке не піду, хоч би там що!».
— Вам пані а-ля Алла Пугачова казала: «Не зарікайся, дитинко, а доживи до моїх років!», однак ви поривали з нею дипломатичні стосунки. Хто знає, чому? Може, самі поклали око на пана а-ля Філіпа Кіркорова, а він вас зігнорував?
Так чи інакше, однак минуло двадцять років, і ви опинилися у подібній ситуації.
Починається все з того, що несподівано якийсь молодий чоловік виявляє до вас підвищену увагу. Спочатку ви ні про що не здогадуєтеся, як і належить пор'ядній (не обов'язково львівській) пані. Ви думаєте, по наївності, що це один з небагатьох чоловіків, який уміє цінувати жіночий розум.
Але через деякий час ви помічаєте, що якось непомітно ви перетворилися для цього молодого чоловіка на «даму серця». Тобто нічого вульгарного не відбувається, він з вами — галантний до неможливості джентльмен або навпаки — виявляє вам абсолютно незугарні знаки уваги.
Ви намагаєтеся не піддаватися на провокацію, однак на всяк випадок починаєте уважніше роздивлятися себе в дзеркалі. «Невже я ще можу когось приваблювати? — думаєте ви, однак, побачивши свої зуби і руки, ви відмовляєтеся від цієї божевільної думки. — Ні! Де там!»
Але Він (а це якраз і є наш Зайчик-побігайчик) приходить до вас знову і знову, дивиться на вас закоханими очима, повторює кожну дурницю, яку ви ляпнули, частує вас кавою…
«Що він від мене хоче? — питаєте ви себе. — Може, він захоплений моїм інтелектом?».
«Напевно, що так», — заспокоюєте ви себе, але на всяк випадок ідете в магазин і купуєте нову білизну, міняєте колір волосся і вставляєте відсутні зуби.
«А раптом він хоче зі мною переспати? — зовсім несподівано спадає вам на думку. — Ні, цього не може бути!».
«Він же годиться мені в сини!» — повторюєте ви класичну фразу, але при цьому на всяк випадок запрошуєте його до себе ввечері додому.
Слава Богу, вдома нічого не відбувається, однак він — алаверди — запрошує вас до себе додому і знайомить зі своєю мамочкою або, принаймні, показує її фото. І ось ви розмовляєте з його мамочкою або давитеся на фото і, з застиглою кров'ю, бачите саму себе, тільки через тридцять років!!!
Читать дальше