Дэвид Аллен - Як упорядкувати справи. Мистецтво продуктивності без стресу

Оскільки від часу першого видання книги багато змінилося в тому, як ми живемо і працюємо, я вніс відповідні правки у базовий матеріал і тепер поділюся своїми думками стосовно того, що з’явилося нового та цікавого в цій сфері. Мої поради стосуватимуться як новачків у даній методиці, так і шанувальників GTD [1] GTD (абревіатура Getting Things Done — Як упорядкувати справи) є популярним скороченням у світі для позначення методики, описаної в цій книжці. Пропоноване видання використовує його доволі часто. — Прим, авт. (тут і далі). , які, можливо, прочитають це видання, щоб запозичити нове в її розвитку.

Ось декілька основних пунктів з категорії «що нового», які вплинули на редагування книги.

Тривалий прояв закону Мура (потужність цифрових обчислень з часом експонентно зростає) разом із культурно розгалуженим поширенням цифрового світу в нашому щоденному житті постійно дивує, захоплює і приголомшує нас. Оскільки книга має справу передусім зі змістом і значенням тих речей, якими нам потрібно керувати, незалежно від того, як це проявляється чи організовується — у цифровому вигляді або на папері, — переваги технологій істотно не впливають на саму методику. Запит, надісланий електронкою, власне, означає те саме і має оброблятися так само, як прохання, висловлене до вас біля кавового автомата.

Проте дротовий/бездротовий світ одночасно і посилив, і послабив наші вміння застосовувати основні практики сприймання, організації та доступу до того, що справді має значення для нас. Нині в нас є можливість користуватися багатьма суперінструментами і додатками, які з’являються щоденно і справді значущі в нашому житті, однак надмір опцій може легко розвіяти весь наш продуктивний запал. Якщо повсякчас намагатися пізнавати й використовувати технології, що постійно розвиваються, це може спричиняти неабиякий тиск на правильне розуміння методології робочого процесу.

Отож я змістив мої попередні акценти з видів інструментів, які якнайліпше пасують до певних завдань, і визнав неминучість нашого нового цифрового та мобільного світу. Я також прибрав більшість посилань на специфічне програмне забезпечення, які містилися у першому виданні. Рівень інновацій у цій сфері означає, що будь-яка конкретна програма може легко стати застарілою, оновленою чи заміщеною іншою до того часу, як ви про неї прочитаєте. Я, власне, вийшов з цієї гонитви і пропоную загальну модель того, як можна оцінити корисність будь-якого інструменту.

У цьому виданні я сумнівався щодо того, скільки уваги приділяти паперовим інструментам і матеріалам (особливо для збирання, створення довідкових тек та зберігання), оскільки більшість представників молодого покоління дійшла висновку, що їм не потрібен папір узагалі. Ризикуючи виявитися старомодним, я вирішив не чіпати більшість інструкцій з першого видання, адже багато потенційних читачів нової версії по всьому світу хоча б зрідка вдаватимуться до паперових варіантів зберігання та поширення інформації. За іронією долі, серед багатьох, хто вважав себе людьми цифрових технологій, відроджується інтерес до використання паперових носіїв [2] Саме зараз, коли я пишу ці рядки, я перебираюся з Європи до США і намагаюся мінімізувати кількість речей, якими володію. Тож відсканував і перевів у електронний формат свій «файл-штурханець» (яким користувався протягом тридцяти років, його опис знайдете на с. 75). І вже декілька разів відчував роздратування, адже багато справ були б значно легшими, якби я зберіг паперову версію! . Час покаже, чи ми справді зможемо позбутися цього способу передачі інформації.

Немає нічого нового, важить лише те, як часто це відбувається.

Мене часто запитують, які нові поради може запропонувати GTD в умовах мобільного світу, що повсякчас є доступним для зв’язку.

Необхідність часто мати справу з великими обсягами потенційно значущих даних, можливо, й існувала в минулому лише для таких видатних особистостей, як Наполеон, коли він крокував Європою, або Бах, коли писав музику, чи навіть Енді Ворхол, коли вирішував, що малювати чи виставляти в галереї. Сьогодні цілий світ комп’ютерно грамотного населення сприймає дедалі більше нескінченної, потенційно «важливої» — чи хоча б відповідної — інформації. Легкість, з якою можна отримати доступ до неї за допомогою технологій, дає задоволення від нових можливостей і водночас несе загрозу через її обсяги, швидкість і мінливість. Якщо вас легко можна зацікавити звуками сирен неподалік або схвильованою розмовою на вечірці в протилежному кутку кімнати, тоді ви є потенційною жертвою персональних технологій, які безупинно і надміру вас відволікатимуть. Зрештою, чи буде ваш досвід позитивним або негативним, залежить насамперед від застосування правил, викладених у цій книжці.