загадки

454. Такої пряжі нема в продажі.

455. Поля скляні, межі дерев’яні.

456. У дні погожі сонцем грає,

А на морозі розцвітає.

457. Без очей, а сльози проливає.

458. Куди йдеш, то ногами топчеш.

459. Глиняне поросятко, мотузяні кишечки, золотий носок.

460. Що то за пташка, що вночі одним оком дивиться?

461. Що то за гість, що сам себе їсть?

462. Поки дерево стояло,

Поти й сонце сіяло;

Як дерево пропало,

Тоді й сонця не стало.

463. Чорненьке, маленьке, скільки не давай — все виїсть.

464. Що то за гість, що темноту їсть?

465. Паличка-черкалочка,

Головою черкне—вогонь спалахне.

466. Скільки б я не їв, я завжди голодний.

467. Червоний гість дерево їсть.

468. Стоїть, хитається, червоною головою величається, а як торкнеш, то кусається.

469. Між двома осиками б’ються хлопці язиками.

470. З хати виходить, а в хату не входить.

471. Випускають мене з хати Через чорну нору.

Як я в хаті непотрібний,

То полечу вгору.

472. Мій брат Кіндрат як став, то й неба дістав.

473. Летів горобець через хлівець та все впору — хур-хур!

474. Прийшов хтось.

Та взяв щось;

Пішов би я за иим,

Та не знаю за ким.

475. Батько лежить в сповитку, а син пішо-в по світку.

476. Корова без ніг, без тіла Скирту соломи з’їла.

477. Дід старенький, весь сивенький, літо прийде — не бачать його, а зима настане — всяк до нього липне.

478. Я морозу не боюся,

А хто мерзне— я сміюся.

Біля мене всі товчуться І веселі діти в’ються;

Всі до мене! Є у мене І печене, і варене.

479. Мати гладуха, дочка краснуха, син кучерявий.

480. Вік у кутку вікує,

Усе літо сумує,

А як прийде зима —

Весела сама —

1 хату звеселить.

481. Що на літо вмирає, а на зиму оживає?

482. Червоне телятко чорну корову лиже.

483. Стою на даху й люльку курю.

484. Мету-мету — не вимету, несу-несу — не винесу.

485. Маю чотири ноги, ще й чотири

роги,

З полотно мене -вбирають, їсти й пити заставляють.

486. Під одною шапкою чотири братики стоять.

487. З ногами, а без рук, з боками, а без ребер, з спинкою, а без голови.

488. Прийшов дах та в воду —бах!

489. Два пси замочили носи, води напилися і додому подалися.

490. Два моря на одній дузі гойдаються.

491. Прийшов сом

Та в криницю — бом!

Почепився на гілляку Та й пішов.

492. Має вуха, а не чує.

493. Сам дубовий, пояс в’язовий, а ніс липовий.

494. Без серця родилося,

Людям пригодилося;

Дай пити — п’є,

Попрошу — віддає.

495. Що то: як голодне, то кричить, а наїсться, то мовчить?

496. Біля тіла вуха, а голови немає.

497. Годун-годунець

Під припічком ночував,

Усю сім’ю годував;

Як упав, то й пропав,

Ніхто кісток не зібрав.

498. Упав горбач,—

Не тужи, не плач,

Костей не ховай,

За ворота викидай.

499. Всіх годує, а само голодне.

500. Чорне порося по печі гаса.

501. Сидить квочка на золотих яйцях.

502. Їхав пан-копитан,

Став, дівчини попитав:

«Що за кості лежать,

Що собаки не їдять?»

503. Сів пан на коня та й поїхав до вогля.

504. Загадка, загадка,

У роті ягодка;

Візьми оближи

Та й на стіл положи.

505. Людей годую, сама голодна, Часом гаряча, часом холодна.

506. Ліз карасик через перелазик та у воду — плюсь!

507. Сидить пані на ганку,

В червонім кафтанку;

А хто її рушить,

Той плакати мусить.

508. Маленьке, кругленьке, всі його цілують.

509. Чи в дому, чи в дорозі На їдній нозі;

А хто його скалічить —

Жоден дохтор не злічить.

510. У горло наливається.

А а лійку виливається.

511. Всередині горить,

А по боках вода кипить.

512. Купили кругленьке,

Таке новеньке;

Держать в руках,

А воно в дірках.

513. В лісі росло,

В стайні кохалося,

У молодиць та дівчат На руках колихалося.

514. Стоїть паня в куточку в чорнім чобіточку.

515. Чорна циганка щовечора, щоранку червонці лічить.

516. Чорна курка в золоті гребеться.

517. Рогатий, а не бик;

Страву бере, а не їсть;

Людям віддає,

Сам в куток іде.

518. Без голови й без ніг.

Тільки роги й хвіст.

519. Хто всім нам хліб ділить?

520. Маленьке, чорненьке, весь двір стереже.

521. Чорний собака скрутився, лежить, Не гавкає, не кусає і в хату не

пускає.

522. Ішли німці через сінці,

Зав’язали узла, та не можна

розв’язати.

523. Хто перший заходить де хати?

524. Усіх обшиваю, сама одягу не маю.

525. Ухо має, а не чує, без очей і без ніг, а ходить і за собою водить.

526. Біжить свинка,

Срібна спинка,

А хвіст конопляний.

527. Впаде в лободу—повік не знайду.

528. Що за вовк такий буває, що