pacyfikaciya

Оця задушлива атмосфера покликала до життя тайну «Українську Військову Організацію», яка на безправства й терор уряду й собі відповідає терором. Вже десяток років ця організація бореться з польською державою та, піддержуваною польською державою, кольонізацією українських земель.

Однак, коли мова про саботажі, що тревали від червня 1930. p., то треба завважити наступне: за цілий час тревання саботажної акції ніде не зловлено ні одного члена У. В. О. на гарячім вчинку. Ще й поготів, польські урядові чинники (воєвода Наконєчнікоф) у своїх здогадах висловлювали думку, що тільки 50% підпалів можна уважати за діло УВО. З огляду на повище, навіть і при признанні самої УВО до саботажної акції, нема правної основи вважати підпали за акцію УВО. а тим самими кого-пебудь, кому не доказано судовим поступованням участи в саботажах, карати за неї.

Автім од самого початку саботажної акції польська влада переводила масові арешти тих, кого запідозрювала в приналежносте до УВО та в участи в саботажній акції. І без огляду на те, чи закиди супроти арештованих були оправдані, чи ні, як рівнож чи були оправдані масові арешти багатьох невинних людей, всеж треба признати, що потягнення чи намагання потягнути до карної відповідальносте винних у протидержавній акції відповідає законові, який є опертий на індивідуальній відповідальносте за злочин. Ніхто не заперечує права польському урядові потягати до відповідальносте членів тайної організації, коли їх 'вину суд доведе.

А проте карні експедиції не були звернені проти людей, залідозрених у приналежносте до УВО чи в участи в саботажній акції; й то виключне проти них, а проти цілого українського населення та проти його культурного й економічного дорібку, а поголовне катування всього населення села, від дітей почавши, а на старцях і вагітних жінках скін чивши насилування дівчат, рабування приватного майна українців, домольо-ванля культурних і наукових установ, нищення кооператив, од рабунку товарів почавши, а на 'нищенні книговодства скінчивши, не мало нічого спільного ні з законною відповідальністю за саботажі, ні з намаганням найти виновників, ні взагалі з законом. Ба, той факт, що карні експедиції відвідували, й то по кілька разів, села, де не було ні одного підпалу та ні одного саботажу (наир., Чернилів Руський, пов. Тернопіль, Швей-ків, повіт Підгайці, та ин.), а далі та обставина, що карні експедиції продовжувалися, коли саботажна акція давно вже закінчилася, вказує, що «пацифікаційна» акція взагалі не мала ні законного, ні фактичного відношення до саботажів, а звернена була проти органічної праці україн-

Винники, коло Львова. Читальня «Просвіти» 13. X. 1&30. Обстановка і всі музичні струменти знищені.

ського населення та її дорібку. Що '«пацифікаційна» акція не мала на меті спацифікувати, отже, втихомирити відносини в Східній Галичині, завести лад і спокій, свідчить і те, що цілий край обернено в воєнний та-бор, що заведено не тільки фактичний воєнний стан, але й режим'Новного беззаконня й безправства, а що більше, випровокувалося відрухову реакцію підпольних елементів у вигляді нових саботажів. З другого боку — той маркантний факт, що карні експедиції проти українського населення зачалися напередодні виборчої акції, і. продовжували свою роботу аж де часу переведення виборів, а нарешті, що карні експедиції вимушували oj катованих людей, а то й од цілих громад заяви, що вони будуть голосувати за виборчим списком Пілсудского — свідчать, що урядові Піл-судского ходило не тілько про нищення українського національного pyxj та культурного й економічного дорібку українського населення, але і пр< стероризована українського населення з огляду на вибори, про відстра щення його від голосування за українські списки.

Нпзче .подаємо короткий опис одної карної експедиції.

Нін Є ТИПОВИЙ ЗИМІІЯІ СОТОК ПІШИХ подібних ОПИСІВ.

•23. пересип -приїхала підводами іі і>. год. вечері карна поліціЛна експедиція до Нового Села, к. Підволочиськ, коло 130 поліцаїв, озброєних крісами, багнетами, револьверами та наіімодерніїцою зброєю — палицями. По візиті до місцевого постерунку, пішли поліцаї партіями до місцевої коритаіг поляка Качоровского, трохи посилитися та набути куражу.