На парламентських виборах 2006 року слоган «Нашої України» «Не зрадь Майдан» викликав бурю обурення. Адже саме Ющенка звинувачували у тому, що він зрадив ідеали Майдану, а його політсила насмілилася висувати ці звинувачення людям. Водночас Юлія Тимошенко вже чутливо використала розчарування людей, і її партія перемагала під гаслом, що стало крилатим: «Справедливість є, за неї варто боротися».
Цікаво, що трапляються випадки, коли спрацьовують не затверджені слогани, а вислови, які потім набувають значення слоганів. Так трапилося з «Читайте по губах…» Буша-старшого. Так сталося і з тим, хто його переміг. Конкурентом популярного президента Джорджа Буша був маловідомий демократ Білл Клінтон. Буш мав високий рейтинг, зокрема завдяки перемозі в Іраку. Його конкурент будував кампанію на тому, що, попри зовнішньополітичні перемоги, економіка стагнує.
Тоді успіх маловідомому демократу принесла фраза, автором якої вважається політтехнолог Джеймс Карвілл (James Carville). Вважається, що саме він повісив у штабі Клінтона листки з основними сенсами, про які мали пам’ятати працівники штабу. Серед них був напис: It's the economy, stupid («Це – економіка, дурнику!»).
Завдяки репортерам, які відвідували штаб Клінтона, фраза «Це – економіка, дурнику!» стала крилатою і нині широко використовується і перефразовується, хоча ніколи офіційним слоганом кампанії Клінтона не визнавалася. За результатами виборів 1992 року нікому невідомий молодий кандидат розгромив популярного президента. І в 1993 році Американською Асоціацією Політичних Консультантів (American Association of Political Consultants) винахідник фрази It's the economy, stupid був визнаний політтехнологом року.
Навряд чи нас вразять слогани виборчої кампанії Барака Обами. Vote for change!, Change We Can Believe In – «Голосуй за зміни!», «Зміни, в які ми віримо». Але уявить собі, що ви – афроамериканець, і перший в історії Штатів темношкірий кандидат звертається до вас: Yes, we can! – «Так, ми зможемо!» Яку бурю емоцій це викличе в душі? Таку ж, як просте гасло «Ющенко – так!» викликало у прибічників Помаранчевої революції у 2004 році.
З обранням Обами пов’язаний і приклад стихійного виникнення слогана. У січні 2009 року у дні його інавгурації популярності набрало гасло White house black – «Пофарбуємо білий дім чорним!», яке друкували на футболках.
Make America Great Again – «Зробимо Америку знову великою»: гасло, що використовувалось Дональдом Трампом у його президентській кампанії 2016 року. Але вперше воно було використане у передвиборчій боротьбі Рональда Рейгана в 1980 році.
Цікаво, що у розпал кампанії Трампа новообраний президент Франції Еммануель Макрон так відповів у Твіттері на гасло Трампа про велич Америки: Make our planet great again – «Зробимо нашу планету знову великою». Це гасло менш ніж за 24 години ретвітнули понад 140 тисяч разів користувачі соціальних мереж. І цей вислів відразу позиціював молодого президента Франції як анти-Трампа.
«Новий курс» Юлії Тимошенко – це не слоган, а назва програми. Згадую його тут, тому що це також використання чужої назви. New Deal – назва економічної політики Франкліна Делано Рузвельта задля виходу з Великої депресії (з 1933 року). Тимошенко не просто використала відому назву, а зробила це навмисно, як алюзію, задля асоціації з Рузвельтом.
Один зі слоганів Петра Порошенка «Геть від Москви» в освіченої аудиторії асоціюється з Миколою Хвильовим – з його закликом: «Геть від Москви! Дайош Європу!».
Базовий слоган 2018 року Петра Порошенка «Армія! Мова! Віра!» має цікаве і неочевидне коріння. З одного боку – найвідоміший європейський вислів, оснований на перерахуванні трьох понять: Veni, vidi, vici – «Прийшов, побачив, переміг» (у перекладі з латинської). З іншого – радянський «Мир, труд, май».
А от один зі слоганів 2018 року «Українська мова, кіно, пісня» «Народного фронту» Арсенія Яценюка є прямим наслідуванням-відповіддю на меседж президента.
Цікавим для нас є і досвід найближчих сусідів.
У 1995 році чинний президент Польщі балотувався на другий термін зі слоганом «Кандидатів багато – Лех Валенса один».
Слоган Олександра Лукашенка (2010 року) допомагав легітимізувати його безальтернативність: «Разом ми – Білорусь!», «Білорусь – країна, в якій хочеться жити!»
Цікаво, чи пам’ятаєте ви, з якими слоганами йшов на кожну з чотирьох своїх передвиборчих кампаній Путін? Ні? Я теж не пам’ятаю. Хіба що у 2010 році і надалі його передвиборчим лозунгом був «Сильний президент – сильная Россия». Трохи раніше з аналогічним балотувався… Сергій Тігіпко: «Сильний президент – сильна країна». Потім, щоправда, з’ясувалося, що першоджерело ще старіше: знайшовся плакат Бориса Єльцина 1993 року з таким же посилом. Тігіпко розгромно програв, Путін – виграв. Перефразовуючи Буша-тата: «Читайте по моїх губах: в Росії справа не у слоганах».
Читать дальше