Тож пеніс має велике значення в житті більшості чоловіків. Однак його роль з віком змінюється. У плода ерекція забезпечує належний розвиток пеніса, тоді як стоячий пісюн підлітка має цілком іншу мету. Те, як чоловічий статевий орган впливає на життєвий шлях свого власника, відрізняється від чоловіка до чоловіка і від суспільства до суспільства. Водночас завжди можна знайти певні подібності.
Фройд показав шлях
До того як Фройд опублікував 1905 року свою працю «Психологія сексуальності», побутувала думка, що діти – істоти асексуальні. Уважали, що почуття, думки та дії, пов’язані із сексуальністю, з’являються через тривалий час після настання статевого дозрівання. Фройд увірвався як порив вітру і розхитав усталені підвалини. Згідно з його переконаннями, сексуальність притаманна чоловікам і жінкам від самого народження. Далі вона розвивається і до настання дорослого віку проходить різні фази. Багато постулатів Фройда нині викинуто на психологічний смітник. Це стосується, наприклад, ідеї про те, що дитина завжди має підсвідомі сексуальні почуття до того з батьків, хто має протилежну стать, що більше відомо як Едипів комплекс. Та все ж його теорії про людину як індивіда, сексуального від народження, витримали випробування часом. І справді, важко уявити ситуацію, коли хлопець-підліток прокидається одного ранку і раптом усвідомлює, що пісюн не лише для того, щоб ним пісяти.
Пісюн у хлопчика і піся в дівчинки
Коли трирічна дитина тулиться геніталіями до дивана або скидає із себе одяг на родинному святі й хапає тітку за цицьки, така поведінка є частиною природного сексуального розвитку. І хлопчики, і дівчатка здатні отримувати оргазм ще до того, як їм виповниться рік. Часто це не трапляється, а коли стається, то є частиною гри і пізнання власного тіла. Коли маленький хлопчик говорить про приємний лоскіт у пісюні, то за цим немає жодних свідомих думок. Так само як однорічний малюк прагне дослідити свої іграшки й оточення, він має інтерес і до власного тіла. Пеніс є одним із найбільш захопливих об’єктів для дослідження, і це поширюється і на трирічних, і на тринадцятирічних, і на тридцятирічних. Тож слово «сексуальність» у контексті дитини, підлітка і дорослого сприйматиметься по-різному.
Минає небагато часу, перш ніж діти починають досліджувати таємниці людського тіла разом, тому зовсім не дивно, що поняття «гратися в лікаря» зустрічається в багатьох мовах і культурах. Здебільшого це здорова і безпечна гра, яка розширює знання дітей про власне тіло, а в перспективі зможе поглибити розуміння того, як інші відчувають тіло і сексуальність.
Сексуальність є досить абстрактним поняттям, коли йдеться про розвиток дітей до віку статевого дозрівання. У цей період ідеться насамперед про усвідомлення власного функціонування як сексуальних істот. Найкраще, чим можуть долучитися на цьому етапі дорослі, – створити комфортне безпечне середовище для розмов на ці теми і, не в останню чергу, пояснити, як слід поводитися стосовно інших людей. Навчити дітей, що від них очікуються повага до власного тіла, почуттів і сексуальності та вияв такої самої поваги до інших, – уже чимале досягнення.
Хлопчик, дівчинка чи щось цілком інше?
У віці від двох до чотирьох років ми починаємо ідентифікувати себе як хлопчика або дівчинку – у нас розвивається статева свідомість. На початку життя «хлопчик» і «дівчинка» для нас змінні поняття. Дворічний малюк усвідомлює, що він хлопчик, але не бачить жодних причин, що перешкоджали б йому стати дівчинкою через два тижні. І лише коли нам три-чотири роки, ми розуміємо, що стать – відносно сталий стан.
Про статеву свідомість в історичній перспективі говорили так: ти хлопчик або дівчинка, бо в тебе є пеніс або вагіна. Таке розуміння змінюється. І ще в дошкільний період діти можуть відчувати, що тіло, з яким вони народилися, не пасує до статі, з якою вони себе ототожнюють. «Народитися не в тому тілі» – цей вислів став поширеним поняттям, і це питання спричиняє багато дискусій в останні роки.
Сприйняття статі можна описати, зважаючи на три поняття.
Коли ми говоримо про гендерні ознаки , ідеться про видимі для нас зовнішні характеристики, зовнішні статеві органи, як-от пеніс і вагіна. При народженні їх використовують для визначення малюка як хлопчика або дівчинки. Інколи народжуються діти, стать яких навіть після народження неможливо точно встановити. У Норвегії з таким дефектом щороку народжується від десяти до п’ятнадцяти дітей. Раніше їх поділяли на дві групи. До однієї належали народжені із чоловічими і жіночими статевими органами, – це явище називають гермафродитизмом, або подвійною статтю. До іншої групи – ті, у кого був один комплект статевих органів, але неможливо було визначити, чи це пеніс, чи вагіна, – це називається інтерсексуальністю. Згодом щодо обох груп перейшли на більш нейтральний термін – діти з невизначеними статевими ознаками .
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу