Від хлопчика до чоловіка
Народитися хлопчиком у місті-державі Спарті – це не Сіркові муху з’їсти. Одразу ж після народження новонароджених віддавали на інспектування солдатам. Якщо хлопчика оцінювали як слабкого, його скидали зі скелі. Спарті не потрібні були слабкі чоловіки. Ті, кому було даровано життя, залишалися дітьми до виповнення семи років, після цього дорога була одна – в армію. Тут хлопчиків тренували до дванадцяти років. Після цього наставала пора першого великого тесту: хлопців самих відправляли в дику природу, давши з собою лише спис і плед. Якщо хлопцеві вдавалося вижити самому впродовж місяця, його вважали чоловіком, і він міг зайняти своє гідне місце серед гордих воїнів Спарти. Найкращих брали в Криптію – елітне військо Спарти. Щоб вступити в такий загін, хлопці мусили пройти нове, значно жахливіше випробування. У межах заданого часового проміжку вони повинні були вбити якомога більше рабів-чоловіків, і бажано було по змозі зробити це в якомога більш звірячий і несподіваний спосіб.
Тоді як для спартанців хист воїна був найважливішим підмурком суспільства, їхні головні вороги афіняни переймалися розвитком культури, науки та освіти. Це не означає, що там усе було так само чітко продумано, а особливо в тому, що стосувалося етапу переходу від хлопця до чоловіка. Коли хлопчина в Афінах досягав певного віку, до нього приставляли дорослого чоловіка, якого звали ерастес. Цей старший чоловік повинен був виконувати для хлопця роль наставника і готувати його до дорослого життя. Таке наставництво здебільшого передбачало сексуальні стосунки між ними, де молодий хлопець був, природно, у підпорядкованій ролі.
Від теорії до практики
Як ми бачили, Онан заплатив життям за те, що відмовився зачати дитину в утробі дружини свого брата, дозволивши спермі впасти на землю. Тож, мабуть, невелика відрада в тому, що його ім’ям назвали дуже важливе поняття.
Більшість хлопців набуває свій перший сексуальний досвід на самоті. Середньостатистичний норвезький хлопчина починає онанувати у віці 12–13 років, однак тут є великі відмінності. Дехто не починає взагалі, через релігійні табу або хибні уявлення і міфи. Онанування в чому тільки не звинувачували – від раннього облисіння до безпліддя. І той, хто нишком «ганяв лисого», ризикував опинитися з волохатими долонями або й осліпнути.
Насправді онанування не шкідливе, а радше навпаки. Познайомитись із власним тілом і тим, як воно реагує на сексуальне стимулювання, поза сумнівом, корисно. До того ж регулярне онанування здатне допомогти хлопцям і чоловікам запобігати передчасній еякуляції та проблемам із потенцією в майбутньому. Окрім цього, завдяки онануванню та оргазму вивільняються ендорфіни та інші сигнальні речовини в центральній нервовій системі. Уважається, що це запобігає стресу, тривожному синдрому і депресіям.
До всього іншого стверджували, що онанування може допомогти від закладеного носа. Відчуття закладеного носа зазвичай спричинює набряк слизової оболонки. Ліки, як-от назальний спрей, сприяють звуженню кровоносних судин, і набряк таким чином знімається. Оскільки оргазм справляє таку саму дію на невеликі судини, іранська вчена Сіна Заррінтам висловила 2008 року думку про те, що онанування матиме лікувальний вплив на закладений ніс. Цю теорію досі науково не підтверджено, та, може, варто спробувати під час наступної застуди чи спалаху алергії? Поза тим, можна отримати більше переваг, досягаючи оргазму в інші способи, окрім онанування.
Незалежно від причини і мети мастурбування, немає жодного сумніву в тому, що це поширена практика. Опитування показали, що понад 80 % усіх норвезьких чоловіків онанують щонайменше раз на тиждень. Понад 20 % роблять це щодня, тоді як лише 2 % ніколи не «душать одноокого змія». Щодо жінок цифри дещо інші. 45 % зазначили, що мастурбують один або більше разів на тиждень, 2 % роблять це щоденно, а 10 % відповіли, що не вдаються до цього ніколи.
Отже, як бачимо, онанізм є звичним явищем, він дає приємні відчуття і зміцнює здоров’я, тож нам залишається дрочити, скільки заманеться.
Зсунутий на сексі
Я щойно вступив у пубертатний вік, коли вперше почув твердження, що чоловіки думають про секс кожні сім секунд. На той час, цілком можливо, я кивнув і подумав, що це звучить десь правильно. Багато що свідчить про те, що цей міф живе і донині й багато людей сприймають його за правду, але 7200 разів на добу – це вже занадто.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу