Стурла Пилског - Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації

На відміну від фантомних відчуттів, які можуть виникати після втрати руки або ноги, чоловік, який втратив пеніс, рідко відчуває болі. Навпаки, такі переживання часто описують як приємні. Тож чоловік ніколи не забуває свій перший пеніс.

Якщо вже ми говоримо про вразливість пеніса до ушкоджень, нам не оминути застібки-блискавки. Коли шведський американець Гідеон Сундбек презентував 1913 року свій патент, він не мав жодного уявлення про те, скільки страждань цим спричинить. Стояти в туалеті й застібати блискавку з відчуттям повної безпеки і гармонії й раптом відчути несамовитий біль, що поширюється знизу, – багато хлопців і чоловіків знає, що це таке. І від споглядання клаптів шкіри між сталевими зубцями легше не стає.

Моя перша зустріч із прокляттям застібки-блискавки ще досі жива в пам’яті. Спроба збігати попісяти під час коротенької перерви в п’ятому класі перетворилася на невеликий жах. Ситуацію не полегшувало те, що поряд перебували лише вчительки. Через нестерпний біль я був змушений звернутися по допомогу до них.

Мій сором і відчай у цій ситуації усе ж не порівняти з тим, що мусив відчувати ошатно вбраний чоловік у маринарці та лакових мештах, що скоцюрблений зайшов до мене в лікарський кабінет кілька років тому. Як з’ясувалося, він мав одружитися через два дні й хотів лише приміряти востаннє шлюбний костюм – чи добре сидить. Ситуація була розв’язана швидким рухом бігунка на блискавці. Проте він залишив кабінет спантеличений і з чіткою установкою відкоригувати плани на шлюбну ніч.

Найпоширеніша причина того, що доводиться звертатися по допомогу до лікарів, полягає в тому, що замість залагодити проблему самостійно, чоловіки надто довго чекають. Лікування, власне, дуже просте (принаймні на папері): треба мати мужність смикнути за блискавку і розстебнути її. Це спричинить короткочасне зростання болю і невеличку ранку, яка швидко загоїться, натомість проблема буде розв’язана. Якщо чекати задовго, крайня плоть напухне і збільшиться вірогідність інфікування та більш серйозного ушкодження.

Здатність пеніса за лічені секунди з малого і м’якого ставати великим і твердим – невичерпне джерело захоплення. «Третя нога» чоловіка відігравала особливо видатну роль у мистецтві та релігії й розглядалася як символ фертильності та мужності. Однак тривалий час ерегований пеніс сприймався також як щось грішне і вульгарне. Нещодавно, якихось кілька десятиліть тому, його годилося використовувати винятково в подружньому ліжку під ковдрою, а поза тим ніхто про нього не згадував. Ним у жодному разі не слід було бавитись, аби не накликати гнів Божий.

Сьогодні ми вільніше ставимося до сексу та ерегованих пенісів, принаймні поза суворими релігійними громадами. І хоча ми більше не вшановуємо пеніс як божество, не вбачаємо в ньому і знаряддя диявола. Полотна і скульптури з ерегованими чоловічими членами нині прикрашають більшість великих музеїв мистецтва, і це чи не найпривабливіші їхні експонати.

Відкриття, що ерекція настає, коли до пеніса припливає кров, є відносно новим. До ХV століття було по суті не відомо, що робить пеніс твердим. Це, звісно, не заважало людям мати свою переконливу думку з цього питання. Найбільш тривка теорія ґрунтувалася на ідеях Гіппократа (460–375 рр. до Р. Х.). Батько сучасного лікарського мистецтва був одним із перших, хто справді намагався з’ясувати, як функціонує людський організм. До нього за різні функції організму відповідали духи, добрі та злі. І хоча багато з Гіппократових теорій згодом було визнано помилковими і навіть божевільними, ми багато чим йому завдячуємо.

Гіппократ стверджував, що в основі ерекції лежить повітряно-блоковий механізм. На його думку, пеніс пов’язаний із сім’яними залозами тонкими міцними нитками. У момент сексуального збудження він наповнюється повітрям, а сім’яники в цей час натягують його догори за допомогою своєрідної блокової системи. Одним із доказів, які великий цілитель наводив на користь цього твердження, було те, що кастровані чоловіки втрачають ерекцію.

Після Гіппократа трон провідного медичного авторитета посів Арістотель. Він підтримав теорію свого попередника, однак, на його думку, яєчка функціонували радше за принципом важеля. До того ж він був першим, хто задокументував важливий медичний факт: ерекція – не лише відповідь на фізичну стимуляцію, пеніс може затверднути завдяки силі думки. За його теорією, штивність досягається трьома механізмами: фантазією, повітрям і силою тяги сім’яних залоз. Принаймні в одному випадку з трьох він влучив.