Владимир Бешанов - Червоний бліцкриг

До закінчення 18 вересня 29-а і 32-а (220 танків Т-26) танкові бригади, просуваючись по шосе Барановичі - Кобрин, вийшли на річку Щара південніше Слоніма, знову значно відірвавшись від стрілецьких підрозділів. 8-а дивізія минула Барановичі, а 143-я просунулася до Синявки. 19 вересня танкові бригади досягли Берези-Картузької, де розділилися: 29-а з доданим їй стрілецьким батальном 8-ї дивізії повернула на Пружани, 32-а бригада з батальйоном 143-ї дивізії продовжувала котитися по шосе на Кобрин; 8-а дивізія досягла річки Щара, а 143-я стрілецька обходила Барановичі з півдня, зайнявши позиції на околиці Пружан, 29-а танкова бригада С. М. Кривошеїна вела розвідку в бік Бреста. Біля Відомлі 20 вересня був встановлений контакт з німецькими частинами. До комбрига доставили групу з декількох німецьких офіцерів і солдатів, які повідомили, що Брест вже ними зайнятий. Кривошеїн доповів про зустріч Чуйкову, потім під марші у виконанні бригадного оркестру пригощав гостей російським борщем і шашликом, сфотографувався з ними на тлі ленінського намету і на прощання попросив передати гарячі вітання генералу Ґудеріанові. Увечері комдив Чуйков поставив 29-й танковій бригаді завдання у взаємодії зі 151-м стрілецьким полком не пізніше 14 години наступного дня зайняти Брест, який, згідно з протоколом про демаркаційну лінію, відходив до СРСР, і утримувати його, якщо буде необхідність, до підходу основних сил. 32-й танковій бригаді та 143-ї стрілецької дивізії слід було зайняти Кобрин, звідти прямувати на Черняїв і Малориту. У ніч на 22 вересня танкова рота 32-ї бригади з доданими їй піхотинцями після бою з польським загоном увірвалася в Городець на Королівському каналі. Втрати склали 6 осіб убитими, 2 пораненими і 2 танки. У полон було взято 30 польських офіцерів і 300 солдатів. Одну бойову машину відправили на розвідку в бік Антополя, але поляки спалили її разом з екіпажем.

До початку війни в місті, на радянських і німецьких картах позначеному як Брест-Литовський, а поляками перейменованому в Брест-над-Бугом, розміщувався штаб округу корпусу IX під керівництвом генерала Клеберга, до складу якого входили частини Білостоцького, Новогрудського, північна частина Люблінського і більша частина Поліського воєводств. На території округу дислокувалися 9-а, 20-а, 30-а піхотні дивізії, 9-а кавалерійська бригада, 4-й бронетанковий батальйон з частинами посилення й забезпечення. З початком мобілізації всі ці частини були виведені до німецького кордону, їх місце займали резервні та запасні підрозділи, а менш ніж через два тижні після початку бойових дій фронт раптово опинився поряд з Брестом. З півночі до міста стрімко наближався XIX корпус «швидкохідного Гайнца» в складі 3-ї і 10-ї танкових, 2-ї і 20-ї моторизованих дивізій.

9 вересня генерал Клеберг був призначений командувачем формованої оперативної групи «Полісся», яка повинна була організувати оборону на лінії Брест - Пінськ. З окремих частин і мобілізованих запасників на базі запасного центру 30-ї піхотної дивізії формувалася дивізія «Кобрин». У ніч на 12 вересня командувач і його штаб перемістилися в район Пінська.

Керувати обороною Бреста був залишений 49-річний відставний генерал Костянтин Плісовський. Організований ним невеликий штаб наполовину складався з офіцерів запасу, за станом здоров'я непридатних до стройової служби. Начальником штабу став підполковник Алензі Горак, командувачем піхоти - підполковник Юліан Сосабовський, його заступником - підполковник Костянтин Солтан, начальником зв'язку - капітан Єжи Єжевський, польовою артилерією командував майор Станіслав Комарницький, зенітною батареєю - капітан Станіслав Малецький.

Угрупування «Брест» складалася з маршових батальйонів 34-го, 35-го і 82-го піхотних полків, 1-ї роти маршового батальйону тридцять третього полку, 81-го і 82-го вартових, 56-го саперного батальйонів, 112-ї і 113-ї окремих танкових рот, які мали на озброєнні по 15 стареньких «Рено» FT-12, а також взводу танкеток TKS, 9-го автомобільного дивізіону, 49-го дивізіону польової артилерії, 3-ї зенітної батареї, караульної роти, роти зв'язку, окремих груп офіцерів та солдатів різних родів військ і медико-санітарної служби. Польські сили загалом налічували близько 4000 солдатів і офіцерів, 18 польових гармат, 8 зеніток, 36 танків і танкеток. Генерал Плісовський, не маючи сил організувати оборону по лінії зовнішніх фортів Брестської фортеці, прийняв рішення дати бій у Цитаделі, а також прикривати північні й західні підступи у Кобринському й Тереспольскому укріпленнях. Піхота зайняла позиції на валах, де були обладнані кулеметні гнізда й викопані окопи повного профілю. Вся артилерія й частково вкопані в землю танки були сконцентровані на північному напрямку. Сапери провели мінування під'їздів до фортеці, мостів, що ведуть на Центральний острів, і підступів до Цитаделі. На залізничній станції стояли в готовності два бронепоїзди.