Владимир Бешанов - Червоний бліцкриг

Слідом за цим, пропоневірявшись у «брестському балагані» чотири дні й отримавши звістку про наближення до Бресту танків Ґудеріана, Ридз-Сміґли рванув у Володимир-Волинський, заодно «конфіскувавши» в гарнізону більшу частину батарей 9-го дивізіону зенітної артилерії. Бек зі своїми співробітниками вирушив до Кременця, де знаходився весь дипломатичний корпус.

Дуже швидко з'ясувалося, що рішення маршала запізніли доби на три та не дійшли до багатьох штабів, виконати їх неможливо. Втім, план із самого початку був приречений на провал через свою повну нереальність, оскільки, щоб створити південно-східне угрупування, польським військам, які на відміну від свого моторизованого головнокомандувача пересувалися в основному пішим ходом, потрібно було «відірватися» від танкових частин Вермахту, пройти 200-300 кілометрів і встигнути закріпитися до підходу противника. Німці, як правило, встигали це зробити першими. До того ж штаб Північного фронту просто не міг встановити зв'язки зі своїми частинами, наприклад, поняття не мав, що оперативна група «Нарев» як бойова одиниця вже не існує. На півдні німці форсували Сян, генерал Фабрици самоусунувся від командування армією «Малопольська» і разом з офіцерами штабу (!) втік до Львова, свіжоспечений командувач фронту генерал Соснковський штабу взагалі не мав, а заодно тилових служб і необхідних засобів зв'язку, що виключало можливість координувати дії бойових частин.

До 12 вересня німецькі війська на ряді ділянок вийшли до середньої течії Вісли, перейшли лінію Буг - Нарев, охопивши Варшаву зі сходу, і висунулися до Сяну, форсувавши його верхів'я! Зовнішні «кліщі» досягли Бреста і Львова.

Зважаючи на бездіяльність Червоної Армії німцям довелося вторгнутися в радянську «сферу впливу». Само собою, в Москві не збиралися байдуже дивитися на розвиток ситуації в Польщі, просто потрібний Сталіну, пардон, «народам СРСР», момент ще не настав. Військові приготування почалися ще в серпні, без всяких нагадувань з Берліна.

З 20 години 2 вересня на радянсько-польському кордоні запроваджено режим посиленої охорони. Відповідно до вказівок начальника Прикордонних військ Білоруського округу, всі прикордонзагони були приведені в бойову похідну готовність. 3 вересня маршал К.Є. Ворошилов запропонував ЦК ВКП (б) і РНК СРСР затвердити затримку звільнення червоноармійців і молодших командирів на один місяць у військах Ленінградського, Московського, Калінінського, Білоруського особливого та Київського особливого військових округів (всього 310 632 особи) і призов на навчальні збори приписного складу військових частин ППО (всього 26 014 осіб). Уряд, звичайно, погодився, і 4 вересня нарком оборони віддав відповідний наказ.

6 вересня в семи військових округах була отримана директива про проведення прихованої мобілізації під виглядом «Великих навчальних зборів» відповідно до плану № 22. В цей же день рішенням Раднаркому був уведений в дію мобілізаційний план з продфуражного забезпечення РСЧА по ЛВО, МВО, КалВО, БОВО, ХВО й Орловському військовому округу та план постачання РСЧА речовим майном. Передбачалося розбронювати запаси продовольства. Першим днем зборів призначалося 7 вересня 1939 року. Повідомлення про підйом військ по літері «Б» за підписом Молотова було доведено телеграмою до Голів РНК союзних і автономних республік та облвиконкомів. У телеграмі повідомлялося, що наказами названих округів на навчальні збори залучаються приписний склад, автотранспорт, коні й обоз. Виклик проводився строго за повістками без опублікування наказу. Місцевим органам наказувалося надавати всебічне сприяння військовим установам.

У ВНЗ взяли участь управління 22 стрілецьких, 5 кавалерійських, 3 танкові корпуси, 98 стрілецьких і 14 кавалерійських дивізій, 28 танкових, 3 мотострілецькі та 1 повітряно-десантна бригада. Всього було призвано 2,6 мільйона осіб, 634 тисячі коней, 117 300 автомашин і 18 900 тракторів.

8 вересня німецькі ЗМІ оголосили про падіння Варшави. Всіх ввів в оману генерал Райнгардт, який, ледь його «панцери» увірвалися в передмісті, поспішив доповісти про взяття польської столиці. Німецькі танки варшав'яни з міста вибили, проте «качка» розлетілася по всьому світу. Того ж дня німецьке посольство в Москві отримало підписану Молотовом телефонограму: «Я отримав ваше повідомлення про вступ німецьких військ до Варшави. Прошу передати мої поздоровлення й вітання уряду Німецької Імперії».

Вночі 9 вересня Рібентроп доручив Шуленбургу невідкладно відновити розмови з Молотовом «щодо радянської військової інтервенції» у Польщу. Вдень Молотов дав конкретну відповідь на німецький зондаж: «…радянські військові дії розпочнуться протягом найближчих днів… Будуть також призвані численні резервісти». З усього виходило, що Червоній Армії дійсно пора виступати.