В результаті зіткнень з румунськими солдатами радянська сторона, за неповними даними, втратила 29 осіб убитими і 69 пораненими (в результаті необережного поводження зі зброєю загинули 4 червоноармійці), за час операції відзначено 4 випадки самогубства. Пригоди привели до загибелі 15 осіб. В ході їх розслідування за порушення дисципліни, в першу чергу за «антирадянські» розмови, до судової відповідальності було притягнуто 28 осіб. Вісім осіб засудили до розстрілу за «терористичні» висловлювання стосовно командирів, 16 бійців отримали тюремні терміни за дезертирство.
На кінець 1 липня новий кордон був повністю зайнятий військами, а з 14 години 3 липня був уже «на замку», і румунські військовослужбовці, які не встигли переправитися, були затримані та роззброєні. Тим самим «війська Південного фронту виконали поставлене перед ними завдання і забезпечили нашому уряду можливість мирним шляхом звільнити Бесарабію та Буковину та своїми діями швидко закріпити їх за СРСР.
Кордон надійно забезпечений. Головні сили приступили до нормального бойового навчання в займаних ними районах… У звільнених районах була відновлена (!) Радянська влада…»
З 5 липня 1940 року війська були переведені в стан звичайної готовності мирного часу, і з 8 липня почалося їх розосередження по місцях постійної дислокації. 7 липня було розформоване управління Південного фронту, а 10 липня - управління 9-ї армії. Відсутність бойових дій не виключала дрібних сутичок румунських і радянських військ, втрати Червоної Армії в яких, а також від нещасних випадків за період з 11 червня по 6 липня 1940 року склали 119 осіб.
У ході блискавичної та найбільш безкровної Бесарабської кампанії радянські війська захопили значні трофеї. До 14 липня вони налічували: 52 796 гвинтівок і карабінів, 4480 пістолетів, 1 автомат, 1071 кулемет, 32 станкові кулемети, 149 малокаліберних гвинтівок, 40 мінометів, 6 зенітних кулеметів, 258 гармат, 14 мільйонів набоїв, 54 309 гранат, 1512 протитанкових мін, 79 320 снарядів, 15 вантажних автомобілів, 545 тон ПММ, санітарне, інженерне, речове майно, 141 паровоз, 1866 критих вагонів, 325 напіввагонів, 45 платформ, 19 цистерн, 31 класний і 2 багажних вагони, 10 тисяч тон продовольчого фуражу. СРСР отримав територію площею майже 51 тисячу квадратних кілометрів з населенням 3776 тисяч осіб.
Передачею Радянському Союзу необхідних їм територій не завершилося врегулювання спірних питань. З 29 червня в Одесі розпочала роботу радянсько-румунська урядова комісія з врегулювання спірних питань і евакуації румунських військ і установ. З радянського боку головував генерал-лейтенант Д. Т. Козлов, з румунської - дивізійний генерал А. Алдя. Радянська сторона, силою відібравши в румунів території, в тому числі ті, які ніколи Росії не належали, зажадала, щоб Бухарест повернув викрадений рухомий склад залізниць та передав технічну й картографічну документацію на нові радянські території. 31 липня була підписана угода про передачу СРСР до 25 серпня 175 паровозів і 4375 вагонів. Зі свого боку СРСР відмовився розглядати контрпретензії Румунії по військовому майну, залишеному в Бесарабії, на підставі заяви румунської делегації, що майно розікрали дезертири. Правда, пізніше більшість військових трофеїв була повернута Румунії.
2 вересня розпочала роботу радянсько-румунська технічна комісія з визначення збитків і руйнувань, завданих румунською армією при відході з Бессарабії та Північної Буковини, яка займалася перевіркою наданих документів через свідків або з виїздом на місце. Члени комісії побували в Кишиневі, Рені, Бельцях, Чернівцях і Липканах. В ході переговорів радянська сторона вимагала від Румунії відшкодування збитків та оплати всіляких документів фінансового характеру за травень-червень 1940 року на загальну суму 2601 мільйон лей. Перевірки на місцях показали, що претензії радянської сторони були, як правило, завищені й у багатьох випадках не підтверджувалися. Румунська сторона, як правило, вказувала на надмірність і необґрунтованість радянських претензій та висувала власні контрпретензії. 22 листопада технічна комісія припинила свою роботу. В ході переговорів була досягнута домовленість про суму збитку, нанесеного жителям Бессарабії, оціненого в 266 мільйонів лей. Але 28 листопада Румунія відмовилася його відшкодовувати, пославшись на те, що СРСР не вимагав цього у своїх нотах.
Ніяких виборів і референдумів на «споконвічно російських» землях не проводили. Просто 2 серпня 1940 року Верховна Рада прийняла закон про утворення Молдавської РСР на більшій частині Бесарабії і молдавської автономної республіки, що існувала з 1924 року на лівому березі Дністра. Північна Буковина і три повіти Бесарабії на Чорноморському узбережжі увійшли до складу України. Таким чином, Радянський Союз прирізав собі територію з 51 тисячі квадратних кілометрів з населенням майже 4 мільйони осіб.
Читать дальше