Всього було висаджено 240 і викинуто з парашутами 509 осіб. До вечора крилата піхота зайняла Ізмаїл та взяла під охорону кордон. Операцію підтримувала 42-а танкова бригада полковника Н. П. Єременка. Разом з танкістами крилата піхота до ранку наступного дня виставила заслони на дорогах. При цьому висланий в якості головної застави танковий батальйон старшого лейтенанта І.І. Іванова запобіг спробі румунського гарнізону, з'єднавшись із відступаючою кавалерійською бригадою, вчинити десантникам збройний опір.
У ході десантних операцій загинули 4 особи, 7 отримали перелами, 25 осіб - легкі травми. На думку командування фронту, «проведені десантні операції, незважаючи на те, що вони проводилися на застарілих літаках і на глибину до 500-600 км, повністю себе виправдали. Далекобійність, швидкість і раптовість появи десантів приголомшили румунів і змусили їх рахуватися з наявними угодами про збереження залишеного майна».
Маршал Г. К. Жуков згодом згадував, що з приводу десантної операції у нього відбулась наступна телефонна розмова зі Сталіном: «Що у вас відбувається?, - запитав він, - румунський посол звернувся зі скаргою на те, що радянське командування, порушивши наявні договори, висадило повітряні десанти на берег Пруту, відрізавши всі шляхи відходу. Нібито ви висадили з літаків танкові частини й розігнали румунських солдатів». - «Розвідкою було встановлено грубе порушення договору з румунського боку, - відповів я, - всупереч договору зі звільненої території вивозився залізничний транспорт і заводське обладнання. Тому я наказав викинути дві повітряно-десантні бригади з завданням захопити річкові переправи, а їм на допомогу послав дві танкові бригади, які підійшли до призначених районів одночасно з приземленням десантників». - «А які ж танки ви висадили з літаків?», - запитав Сталін. «Ніяких танків повітрям ми не перекидали, - відповів я, - та й перекидати не могли, оскільки не маємо ще таких літаків. Очевидно, румунам з переляку здалося, що танки з'явилися з повітря». Сталін у відповідь розсміявся».
Незважаючи на таку високу оцінку дій десантників, командування повітряно-десантних бригад було налаштоване щодо проведеної операції досить критично.
Начальник Управління бойової підготовки Червоної Армії генерал-лейтенант В. Н. Курдюмов, доповідаючи 24 липня наркому оборони про хід повітряно-десантної операції в Бесарабії, зазначив, що вона була «виконана виключно погано», оскільки була відсутня «всяка підготовка до операції». Екіпажі літаків не мали досвіду викидання парашутистів: командири бригад не встигли провести хоча б мінімальну підготовку й ознайомлення штурманського складу з вимогами до масових стрибків з парашутом, і все обмежилося незрозумілими поясненнями.
«Викидання 204-ї бригади 29 червня, - написано в доповідній, - було здійснене із запізненням на 1 годину 30 хвилин внаслідок несвоєчасної віддачі розпорядження про виліт. Виліт 201-ї бригади замість 9.00 був проведений о 14.00 30 червня з тієї ж причини, а також через незабезпеченість бензозаправниками аеродрому Скоморохи. Повітряне перекидання десанту проводилося по-мирному - без прикриття бойовою авіацією та попередньої розвідки району викидання (висадки). Строї та висота польоту не дотримувалися. Викидання проводилось неорганізовано, на різних висотах і дуже розтягнуто. В результаті цього бригади розкидались на площі 10 на 10 км, а збір після приземлення проводився протягом двох годин, що для бойової обстановки неприпустимо. Політ десанту проходив удень, в умовах найбільшої бовтанки в повітрі, звідси лише в одній 204-й бригаді були повернуті на аеродроми вильоту 50 осіб, що виявилися не в змозі стрибати (загойдало). Повітряні бригади викидались і висаджувались, не маючи ніяких завдань і вказівок про характер дій. Пункти викидання командуванню десантних бригад стали відомі лише від командирів льотних частин. З боку штабу фронту ніякого керівництва бригадами не було, і лише через 5 годин після викидання в 204-у бригаду прибув представник фронту з вельми загальним розпорядженням про зайняття нових пунктів, але знову-таки без згадки про характер дій бригад.
При використанні бригад не враховувався ступінь їх стану й готовності. Так, 204-а бригада, що мала 42,2% складу з осіб, які прибули в бригаду в червні місяці й поспіхом здійснили 1-3 стрибки, була скинута на парашутах у складних умовах при вітрі 8-9 м/с. В той же час найбільш підготовлена для парашутного викидання 214-а бригада не була використана зовсім. Час на підготовку операції від моменту отримання розпорядження та до вильоту обчислювався 4 годинами, і то за рахунок позбавлення необхідного відпочинку особового складу бригади. Поповнення викинутих бригад вогнеприпасами та продовольством повітрям, а також евакуація поранених і хворих передбачені не були. Після багатьох запитів лише 5 липня (через п'ять днів) до розташування 204-ї бригади прибув санітарний літак. Перераховані недоліки в бойовій обстановці неминуче привели б до провалу повітряно-десантної операції та до марної загибелі людей і літаків».
Читать дальше