Тони Джадт - Після війни. Історія Європи від 1945 року

Зауважте, що впродовж більшої частини шістдесятих у багатьох країнах Західної і Східної Європи поширювати інформацію про контрацепцію все ще було заборонено. Британія, яка дозволила використання протизаплідних пігулок у 1961 році, була винятком; по той бік Ла-Маншу співак Антуан продав у 1966 році мільйон платівок, жалібно мріючи про Францію, в якій такі пігулки одного дня «продаватимуть у будь-якій аптеці».

Однак у віддалених провінціях чорні берети, шапки з простої тканини й навіть жіночі капори все ще носили щодня. Головний убір деякий час залишався надійною традиційною ознакою регіонального походження й суспільного становища.

У наступному десятилітті цей одяг також швидко перетворився на типове вбрання скінхедів.

Річард Гоґґарт (1918‒2014) — літературознавець, член Королівського літературного товариства. Експертна думка Гоґґарта надзвичайно вплинула на рішення у справі літературного твору «Коханець Леді Чаттерлей». — Прим. наук. ред.

Білефельдська школа — група німецьких істориків, які зосередились на соціальній та політичній історії з фокусом на соціально-культурному розвитку суспільства на противагу вивченню ролі особи в історії. — Прим. наук. ред.

До 1960 року «екзистенціалізм» (так само як і «структуралізм» кілька років тому) став модним слівцем на позначення буквально будь-чого, приблизним еквівалентом означення «богемний» у попередні десятиліття: усі безробітні митці-студенти, які приходили послухати The Beatles на вулицю Репербан у Гамбурзі, називали себе «екзі». (Із 1960 по 1962 рік The Beatles грали в клубах на вулиці «червоних ліхтарів» Репербан у Гамбурзі. — Прим. наук. ред .)

У такому випадку може видатися дивним, що модного психоаналітика-теоретика Жака Лакана у народі теж приписували до цієї категорії. Але випадок Лакана був особливий. Навіть за недбалими стандартами паризьких шістдесятих він залишався напрочуд необізнаним щодо тогочасних надбань у медицині, біології та нейрології, що ніяким очевидним чином не нашкодило його практиці чи репутації.

На момент написання цієї книжки (як і на момент підготовки українського видання — прим. пер. ) Соціалістична партія Великої Британії продовжує діяти. Непідвладна для змін та надто маленька, щоб її власна недоречність могла їй зашкодити, вона, напевно, існуватиме вічно.

Фрайкор (від нім. « freikorps ») — добровольчі напіввійськові формування в Австрії та Німеччині. — Прим. пер.

Зокрема, майже сучасника Ґрамші, німецького марксиста Карла Корша й австро-марксистських письменників Отто Бауера й Рудольфа Гільфердінґа.

Теза Альтюссера спиралася на дивний структуралістський аналіз Маркса, тогочасна привабливість якого для молодих шукачів Теорії була прямо пропорційна його єзуїтській туманності (на старших науковців його праці не справляли враження). Але наголос на авторитетності був цілком чіткий: існує лише один правильний підхід до прочитання Маркса, стверджував він, і цей підхід — його. У Франції зірка Альтюссера зайшла разом із занепадом Партії, ідеї якої він підтримував. Сьогодні його хитка популярність обмежена маргінальними колами англо-саксонської наукової спільноти.

Вони мали рацію. У 1967 році бельгійський ситуаціоніст Рауль Ванейґем писав: «У світі екстатичних задоволень ми можемо втратити тільки нашу нудьгу». З позиції сьогодення важко збагнути, які були ці афоризми — дотепні, безневинні чи просто цинічні. У кожному разі вони практично ніяк не ставили статус-кво під загрозу.

Франц Фанон (1925‒1961) — франко-алжирський психіатр, філософ; у книжці «Гнані і голодні» дослідив те, як ситуація колоніалізму впливає на індивіда. (Український переклад твору опубліковано у 2016 році у видавництві «Вперед».) — Прим. пер.

Тривалий час це було приводом для конфліктів. У січні 1966 року, після багатомісячної полеміки в комплексі студентських гуртожитків в Антоні на півдні Парижа, новопризначений директор запровадив радикальні на той час зміни. Дівчата та хлопці, старші за двадцять один рік, відтоді могли приймати осіб протилежної статі у своїх кімнатах. Ті, кому ще не виповнилося двадцяти одного, могли робити це з письмового дозволу їхніх батьків. Ніде більше такої лібералізації не відбулося.