Микола Галаган - З моїх споминів (1880-ті—1920р.)

Здесь есть возможность читать онлайн «Микола Галаган - З моїх споминів (1880-ті—1920р.)» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2005, ISBN: 2005, Издательство: Темпора, Жанр: История, Биографии и Мемуары, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

З моїх споминів (1880-ті—1920р.): краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «З моїх споминів (1880-ті—1920р.)»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У спогадах відомого українського громадсько-політичного діяча і дипломата Миколи Галагана читач знайде чимало цікавої інформації про національно-визвольний рух в Україні 1890-х — початку 1920-х рр. У центрі уваги автора споминів — процес організації перших українських соціалістичних партій (РУП, УСД «Спілки» та УСДРП), революційні перетворення в армії, робота у першому українському парламенті — Українській Центральній Раді, дипломатичних представництвах УНР у Румунії та Угорщині, українських громадських і політичних організаціях в еміграції. Документальні матеріали слідчої справи М. Галагана, а також його офіційне листування з проводом УНР як голови української репрезентації в Угорщині дозволять краще зрозуміти політичну і життєву позицію цієї без сумніву неординарної постаті в українському суспільному русі.
У додатках вперше в Україні публікуються матеріали й фотографії Державного архіву Служби безпеки України, документи з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади України.
Видання розраховане на широкий загал читачів, містить багатий ілюстративний матеріал і буде цікаве всім, хто не байдужий до історії України.

З моїх споминів (1880-ті—1920р.) — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «З моїх споминів (1880-ті—1920р.)», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

371

287. Марґолін Арнольд Давидович (1877–1956) — український громадсько-політичний діяч, дипломат, за фахом — правник. Народився в єврейській родині у Києві. У 1905–1917 рр. — генеральний секретар Південноросійського відділу Союзу боротьби за досягнення рівних прав євреїв, у 1906–1913 рр. засновник і президент Єврейської територіальної організації. Як слідчий і адвокат брав участь у «справі Бейліса». З 1918 р. належав до УПСФ, член Генерального суду часів УНР та Української Держави. За Директорії УНР — товариш міністра закордонних справ в урядах В. Чехівського та С. Остапенка. Входив до складу дипломатичної місії УНР на Паризькій мирній конференції (1919–1920), очолював надзвичайну дипломатичну місію УНР у Великобританії, відстоюючи право українського народу на державну самостійність. Неодноразово виступав у зарубіжній пресі із заявами про непричетність українського народу до організації антиєврейських насильств в Україні. З 1922 р. жив у США. Член-кореспондент Української вільної академії наук.

372

288. Олесь (Кандиба) Олександр Іванович (1878–1944) — український громадський діяч, відомий поет. З 1911 р. жив у Києві, брав участь в українському громадсько-політичному та літературному житті. У 1917–1919 рр. редагував журнал «Літературно-науковий вісник», співпрацював у видавництві «Лан». У січні 1919 р. призначений радником української дипломатичної місії в Угорщині, невдовзі виїхав до Відня, де у 1920 р. був редактором журналу «На переломі» й головою Союзу українських журналістів, співробітничав у часописі «Нова Україна». З 1924 р. жив у Празі, де й помер.

373

289. Петрушевич Євген Омельянович (1863–1940) — український галицький державний і політичний діяч, за фахом — правник. Належав до Української національно-демократичної партії. У 1907–1918 рр. — депутат австрійського парламенту, у 1910–1918 рр. — заступник, згодом — голова Українського парламентського клубу. Один з ініціаторів скликання 18.10.1918 р. у Львові Української Конституанти, яка перетворилася в Українську Національну раду на чолі з Є. Петрушевичем і проголосила створення ЗУНР. На Українському трудовому конгресі обраний членом Директорії УНР. 9.06.1919 р. Українською Національною радою був проголошений диктатором ЗУНР. Після окупації західноукраїнських земель польськими військами уряд диктатора виїхав до Кам’янця-Подільського, наприкінці листопада 1919 р. — до Відня. Після підписання С. Петлюрою Варшавської угоди уряд Є. Петрушевича продовжував активну міжнародну діяльність для захисту державних інтересів ЗУНР. 15.03.1923 р. екзильний уряд припинив свою діяльність, Є. Петрушевич склав свої повноваження і переїхав до Берліна. Намагався продовжити боротьбу з поляками за право українців Східної Галичини на створення окремої держави.

374

290. Біберович Ярослав (?—1948) — український галицький військовий і громадсько-політичний діяч, дипломат. Інженер-сапер у військах австро-угорської армії, отаман УГА, військовий представник, згодом голова дипломатичної місії ЗУНР в Угорщині, у 1920 р. — голова дипломатичної місії ЗУНР у Відні.

375

291. Окуневський Теофіл (1858–1937) — український громадсько-політичний діяч, за фахом — правник. Освіту здобув у Віденському університеті. Один із засновників Української радикальної партії (1890) та Української національно-демократичної партії (1899). У 1899–1900 рр. і 1913–1914 рр. — депутат галицького сейму, у 1897–1900 рр. і 1907–1918 рр. — депутат австрійського парламенту. У 1918–1919 р. — член Української Національної ради ЗУНР-ЗОУНР. З 1920 р. продовжив адвокатську практику в м. Городенка (нині — Івано-Франківська область).

376

292. Голубович Сидір (Ізидор, 1873–1938) — український галицький громадсько-політичний і державний діяч, за фахом — правник. Член Української національно-демократичної партії, з 1911 р. — депутат австрійського парламенту, з 1913 р. — галицького сейму. У 1915 р. — член Загальної Української ради. У жовтні 1918 р. був обраний до складу Української Національної ради, у листопаді—грудні 1918 р. очолював Державний секретаріат судових справ. З 4.01.1919 р. — голова Державного Секретаріату ЗУНР — ЗО УНР і одночасно — державний секретар фінансів, торгівлі та промисловості. У 1924 р. — один із засновників і голова Української трудової партії. Був одним з ініціаторів об’єднання національно-демократичних сил у Східній Галичині і створення Українського національно-демократичного об’єднання.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «З моїх споминів (1880-ті—1920р.)»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «З моїх споминів (1880-ті—1920р.)» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Наталия Галаган - Фантасмагория
Наталия Галаган
Наталия Галаган - Фантасмагория (СИ)
Наталия Галаган
Микола Руденко - У череві дракона
Микола Руденко
Микола Трублаїні - Пригоди в повітрі
Микола Трублаїні
Микола Панов - Боцман з «Тумана»
Микола Панов
libcat.ru: книга без обложки
Хвильовий Микола
Микола Хвильовий - Кіт у чоботях
Микола Хвильовий
Микола Дашкієв - Право на риск
Микола Дашкієв
Эмилия Галаган - Я люблю тебя лучше всех
Эмилия Галаган
Отзывы о книге «З моїх споминів (1880-ті—1920р.)»

Обсуждение, отзывы о книге «З моїх споминів (1880-ті—1920р.)» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x