Антін Драган - Пам'ятаймо про Вінницю. Забутий Голокост

У віці між 20 і 30 років було 638;

У віці між 30 і 40 років було 4,976;

У віці понад 40 років було 1,366.

Віку інших навіть приблизно не можна було встановити. Виходить, що жертвами большевицького народовбивства у Вінниці впали головно чоловіки у віці між 30 і 40-им роком життя.

Усі видобуті трупи виказували виразні знаки від пострілу кулі, зі засади від пострілу в потилицю. Тільки в кількох випадках цього не можна було ствердити з уваги на пошкодження трупа під час видобування. В більшості труп'ячих голів знайдено і самі кулі. Також у більшості випадків стверджено більше ніж один постріл. У багатьох випадках їх було два, три і більше. Два постріли стверджено в 6,360 випадках, три діри від куль було в 78 черепах, а два трупи мали аж чотири знаки від пострілу. Інші мали по одному пострілові або кількість тих пострілів не можна було встановити. Деяка кількість трупів мала ще розторощені черепи твердим предметом, правдоподібно прикладом пістолі. Крім пострілів в потилицю, деякі трупи мали ще додаткові постріли в чоло або в бік голови. Відповідна кількість трупів мала ще, крім куль у потилиці, сильно, бо аж в горло закнебльовані уста, а ще інші мали петлі на шиї.

Лікарська комісія з досить великою докладністю встановила сам постріл. Стверджено, що не всі постріли були смертельні, головно ті, що не зачіпили мозку. Багато стрілів могли тільки спричинити повний параліч, але не смерть і навіть не відбирали жертві свідомости. З цього, виходило б, здавали собі справу кати, бо в поодиноких випадках добивали жертву сильними ударами в голову. Розторощення черепів ударами стверджено в 395 випадках. Але дальші обслідування дозволяли на оправдані припущення, що деяка кількість жертв була похована живцем. Про це свідчить факт, що в горлах і навіть у кишках деяких трупів знайдено землю, яку вони без сумніву їли вже тоді, як їх разом з іншими присипано в масових могилах.

Як це звичайно в судово-лікарських обслідуваннях водиться, у Вінниці приділено багато уваги знайденим в черепах трупів та на місцях розкопин кулям і характерові пострілів. Як уже згадано, багато куль знайдено в черепах трупів і хоча ці кулі були в більшості здеформовані зударом з черепом, то на підставі їх ваги та помірів пробитих ними дір в черпах встановлено, що кати користувались ручною автоматичною зброєю малого калібру. Всі кулі були в діаметрі менші ніж шість міліметрів. Деякі кулі, мабуть тому, що порох мав малу вибухову силу або через хибний постріл, застрягали в шиї під шкірою, навіть не дійшовши до кости. В таких випадках вони зберегли свою ориґінальну форму і вагою відповідали здеформованим кулям. Діяметр цих куль виносив 5.6 міліметра, довжина 1.2 сантиметра а вага 2.50 грама. На місцях розкопин, у могилах та між одягами тільки в кількох випадках знайдено гільзи, але тільки в одному випадку, після відчищення, можна було на дні гільзи відчитати знак «Т 33». Майже повна відсутність патронів свідчила, що жертви не розстрілювано на тому самому місці, де їх поховано, за деякими тільки виїмками.

Сюди влучила куля ката.

Важливою справою було встановлення віддалення, з якого віддавано стріли в потилицю жертв. Під цим оглядом на відповідні висновки дозволяли сліди від стрілу при вході кулі в тіло. Очевидно, що довге перебування трупів в землі ці обслідування утруднювало, але в багатьох випадках таки стверджено виразні сліди від спалення, як на шкірі, так і на одягах, що виразно вказувало на те, що постріли були віддані з безпосередньої віддалі. В деяких випадках можна було ствердити, що зброя була приложена жертві до самої голови.

Обслідування трупів знавцями поза всяким сумнівом виявило, що розстріли переводила «вправна рука» і що їх, за деякими виїмками, доконувано не на місці розкопин, над ямою чи в самій ямі.

З деякими тільки відхиленнями встановлено два основні методи розстрілів. У першому випадку жертві пускали кулю в потилицю в скісному напрямі вгору, з виразним розрахунком, що куля має пробити малий мозок. В другому випадку жертві вистрілювали кулю в шию з розрахунком на пробиття т. зв. атласу, що також неминуче спричиняє смерть. В обидвох випадках застосовувано точно розроблену систему. Зміна техніки розстрілу була подиктована, правдоподібно, пробійною силою вживаної вогнепальної зброї.