Антін Драган - Пам'ятаймо про Вінницю. Забутий Голокост

Найтрагічніший образ творили трупи жінок, що в більшості були цілком голі. Добрі душі бодай по смерті прикривали їх сором якоюсь старою лахою. Траплялося, що хтось із відвідувачів зривав у траві скромну польову квітку і клав на груди цих мучениць і мучеників, що їх тисячами видобували зі сирої землі. А люди стояли над могилами, тихо шептали молитви, обтирали сльози, і тільки час від часу з чийогось здавленого спазмами жалю й болю горла виривався страшний проклін катам. Справді бо: розкрилася земля і показалося пекло!

Висліди розкопин і слідства, проведених з активною участю і в співдії з місцевим та позамісцевим населенням і численними свідками та фаховими лікарсько-судовими спеціялістами, дали відносно точний образ того неймовірного совєтського злочину народовбивства. Кінцеві підсумки розкопин і доходжень зібрано в кількох публікаціях, які без сумніву говорять самі за себе. За ними, як і з власних спостережень, подаємо цей загальний огляд.

Як уже згадано, масові могили у Вінниці знайдено в трьох місцях: в овочевому саді, на старому цвинтарі і в так званому «парку культури і відпочинку». Перші масові могили розкрито в саду в Долинках, на західньому передмісті Вінниці, у віддалі приблизно двох миль від середини міста, по правому, північному, боці Літинського шосе. Загальна поверхня саду становила 60 х 1,000 метрів нерівної, зарослої травою землі, засадженої старими, овочевими деревами. Між ними росли також молодші кущі. Взимі 1937–1938 цю площу зайняло управління ҐПУ-НКВД і обвело її приблизно три метри заввишки парканом, що цілком закривав це місце від очей прохожих. Офіційно було пущено вістку, що за тим парканом відбуваються військові вправи, і для замилення очей влаштовано навіть фіктивну стрільницю із землі.

На цьому місці в південному куті знайдено яму з негашеним вапном. Після того, як взимі 1942-43 року місцеве населення порозтягало дошки з паркану, в саду можна було побачити невеликі заглиблення в землі. Вперті поголоски серед населення й опісля випадкове знайдення кількох трупів привело до систематичних розкопин. У цьому саду відкрито 34 ями і з них видобуто 5,644 трупи. В одній ямі були тільки документи, в другій тільки черевики, а в третій тільки одяг. Величина поодиноких ям становила 2.5 х 3 до 2.8 х 5 метрів.

Тільки в сімох могилах кількість трупів була менша ста. У 20 могилах кількість трупів виносила 100 до 200, а найбільша кількість трупів в одній могилі виносила 284.

Усі могили були прикриті зверху приблизно два метри завгрубшки верствою землі, під якою, за виїмком трьох могил, була ще верства одягу. Всі ями-могили були цілком зрівняні зі землею.

Ще під час розкопин могил у цьому місці, за вказівками місцевого населення, відкрито їх також в двох інших місцях, на старому цвинтарі та в «парку культури і відпочинку».

Старий цвинтар, розташований також по лівому боці Літинського шосе за яких 600 метрів від центру міста, був — як і сад — в 1937-38 рр. обведений робітниками НКВД високим парканом. В деяких місцях був там ще на зріст людини живопліт. Скрізь видно було сліди старих гробів, що позападались в землю. Після очищення терену від кущів, скрізь видно було квадратові западини в землі глибиною на 10–15 сантиметрів.

Прокопавши ці місця на два метри вглиб, натрапляли насамперед на верству одягу і під ними на трупи. Тут знайдено 42 могили і з них видобуто 2,405 трупів. Кількість трупів у кожній могилі хиталася між 50 та 147. Тільки в трьох випадках було їх менше. 26 могил можна було пізнати по заглибинах у землі, всі інші були зрівняні з землею, а деякі були ще замасковані звичайними гробами. В одному випадку масову могилу знайдено під гробом давніше померлого і з парадою похованого комісара НКВД. Дивний символ!

Могили на цьому місці були менші, ніж в саду. Їх поверхня становила від 1 х 2 до 2.5 х 4.5 метра. Глибина цих могил також була менша — від 3 до 3.5 метра. Положення могил на цьому місці вже не було в такому порядку, як на першому, і самі могили, з огляду на піскувату землю, вже не мали такої рівної форми, як в саду.

Незабаром після того, як відкрито масові могили на старому цвинтарі, знайдено їх також у безпосередній віддалі, бо тільки через Літинське шосе, у «парку культури і відпочинку». Їх відкрито на донесення та за вказівками колишнього сторожа того парку. У парку росло багато дубів та молодих кущів, а земля була вкрита травою. Своєю північно-східньою частиною прилягав він безпосередньо до в'язниці НКВД. На цьому місці можна було вже тільки з трудом розпізнати чотирикутні заглиблини в землі. Вияснювали це тим, що від часу, коли там влаштовано парк, землю вирівнювано частіше. На частині землі в парку вже під час війни почали садити й сіяти городину.