Олександр Удовиченко - Третя Залізна дивізія

9-й Стрілецький полк розпочав наступ на м. Бершадь рівнож 12-ого жовтня. Брали містечко вночі. Підійшовши непомітно для ворога до самого містечках стрільці без стрілу зліквідували сторожеву охорону денікінців. Заскочена несподіваною нічною атакою, денікінська частина піддалася й 9-ий полк зайняв Бершадь, здобувши полонених і зброю. Під час наступу 9-ого полку на Бершадь, перший курінь цього полку, на чолі з полк. Чмілем, здобув-перехопив, за підтримкою 3-ої батерії сотника В. Зарицького, ту денікінську батерію, що їй пощастило було втекти від Чорноморців, у бою за с. Баланівка.

У дальшому наступі, 9-й полк наткнувся на опір 75-го Севастопільського полку Добровольчої армії, в районі болотнистої річки Бершанка. Після короткого бою, денікінський полк розгромлено. Частина полку дісталася до неволі, а решта втікла. Найбільше завзятий опір ставила денікінська старшинська сотня. Скінчилося на тому, що ту сотню загнано в покрите очеретом болото. Залізши в очерет і маскуючись ним, старшинська сотня, по коліна в болоті, відстрілювалася і не хотіла піддатися, хоч була оточена з усіх боків. У тому болоті ті очайдушні денікінські старшини й провели цілу ніч, а ніч була холодна, з приморозком зранку… Звичайно, можна було їх усіх перестріляти, як качок, у тому болоті, але людське почуття й відвага цієї денікінської старшинської сотні, стримала к-ра 9 Стрілецького полку, полк. Мацака, від масакри. На другий день, вранці, частина денікінських старшин сама вилізла з болота, але решту прийшлося нашим козакам витягати з болота в жалюгідному, закостенілому стані. Вигляд витягнутих був трагікомічний. На фронті 3-ої дивізії, головні сили денікінців відступили до р. Буг і окопалися на протилежному її березі (східньому).

У зв'язку і в наслідок відступу наших 5-ої і 12-ої дивізій та Волинської групи, дальший наступ 8-ої дивізії припинено й наказано відійти спочатку до району Тростякця, а потім м. Тульчина, щоб змінити Волинську групу, що перейшла до армійської резерви. 9-му полкові наказано зайняти м. Клебань, що в ньому мав чекати на стрільців кінний відділ Волинської дивізії. У цей час к-ир 9-ого полку, полк. Мацак, тяжко захворів і його евакуйовано до шпиталю. К-ом 9 Стрілецького полку став полк. Євтушенко — кадровий старшина з бойовим стажем.

Оточення й знищення денікінцями 9-го полку в с. Клебань. Відступ 7-ого і 8-ого полків із району Тульчина.

Виславши вперед кінну чоту для нав'язання контакту з кінним відділом Волинців, полк. Євтушенко вирушив, на чолі полку в колоні, вслід за чотою. 3-я батерія посувалася в колоні за табором першої лінії (тачанки, амуніція і кухні). Село Клебань розкинулося в глибокій балці. З півдня й зі сходу воно оточене високим лісом. Батерія затрималася на віддалі 3-ох кілометрів від Клебані, з метою вибрати позицію. Батерія мала два скоростріли; крім того, для її охорони, к-ир полку приділив одну сотню першого куреня й один скоросстріл. Дві гармати, без передків, готові до стрілу, уставлено в напрямку на схід. Села в глибокій балці не було видно. Частина табору полку — кухні, господарські вози — залишилася на поляні в лісі, недалеко від батерії.

Про те, що саме стялося в с. Клебань є кілька реляцій учасників. Тому, що полк. Євтушенко трагічно закінчив своє життя під час бою в тому селі, нема офіційної реляції про бій к-ра Стрілецького полку. Залишилися лише три реляції учасників трагічної події. Ось вони:

Підполк. В. Зарнцький, б. к-ир прикомандированої до 9-ого Стрілецького полку, 3-ої батерії:

"Не пройшло й години, коли колона полку ввійшла до села, як нагло в селі почалася стрілянина з рушниць і скорострілів. Не бачучи, що в селі діється, не можна було стріляти — батерія не мала цілі.

Жах мене брав, що батерія не могла боронити своїм вогнем полку, на якого зненацька напала ворожа кіннота у кількости одного полку, що маршував аванґардом Денікінської кінної дивізії, яка прямувала з Гайсина до Тульчина. В короткому часі, сотня ворожої кінноти виїхала з Клевані й гнала чвалом в напрямку батерії. Два скоростріли відкрили з лісу огонь по кінноті. Батерія була в поготівлі на позиції, але не стріляла, очікуючи, щоб кіннота під'їхала ближче, але кіннота повернула і зникла в селі. Незабаром прийшло до батерії кілька старшин з полку, що втікли з села і оповіли, що діялося в селі і що к-ир полку, полк. Євтушеико застрілився, щоб не иопасти до полону.