Значну увагу аналізові окремих епізодів політичної діяльності князя Романа приділяє в книзі та статті, присвяченим взаєминам Русі і Польщі в останні десятиліття XII – на початку XIII ст. Броніслав Влодарський. Зазначимо, що вивченню проблем взаємин двох слов’янських країн видатний польський дослідник присвятив майже півстоліття свого тривалого наукового життя. [53] Włodarski B. Polska i Ruś: 1194–1340. – Warszawa, 1966; Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimierza Sprawiedliwego. // Kwartalnik historyczny. – 1969. – № 1. – S. 5-18.
В книзі І.П.Крип’якевича “Галицько-Волинське князівство”, яка була завершена в 1967 р., зібрана дуже важлива інформація з різних аспектів історичного розвитку Галичини та Волині, подано стислий нарис політичної діяльності князя Романа. Вчений, зокрема, відзначав велике значення волинського князівства як політично-адміністративної структури, на яку постійно спирався Роман Мстиславич. Він справедливо відзначає, що тут “ його брати та племінники, хоч і мали свої уділи, окремої політики не вели, а в усьому підкорялися Романові. Підтримкою служили йому володимирські “ліпші мужі”, бояри і верхівка міст, які повністю солідаризувалися з планами князя ”. В роботі чітко відзначено, що швидка перемога в 1199–1202 роках “над боярською верхівкою сприяла зміцненню княжої влади, і Роман вільно розпоряджався всією територією над Дністром, Сяном і Бугом ”. Є в монографії і спірні твердження. Зокрема, дослідник вважає, що князь Роман “встряв у дрібну феодальну боротьбу, яка руйнувала Київщину, і витратив на це багато даремних зусиль” . [54] Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984. – С. 83–84.
Постать князя Романа Мстиславича знайшла значне місце в творчості М.Ф.Котляра. Зокрема, в статті “Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р.?” вчений розглядає обставини походів західноруського князя проти половецьких орд наприкінці XII – на початку XIII ст., висвітлює вплив цих військових акцій на розвиток взаємин Русі і Візантії. В інших розвідках автор спростовує інформацію Яна Длугоша та Густинського літопису про подорож візантійського імператора Олексія III Ангела до Галича у 1204 р. В науково-популярному нарисі дослідник відзначає внесок Романа у розвиток військової справи на Русі. Основні віхи життя Романа наведені книзі “Галицько-Волинська Русь” та у докладній біографії його сина князя Данила. Важливим доробком для вивчення історії Волині та Галичини стала солідна монографія М.Ф.Котляра з історії державно-територіального устрою та виникнення міст у Південно-Західній Русі. [55] Котляр М.Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р.? // Український історичний журнал. – 1965. – № 1. – С. 117–120; Його ж. До питання про втечу візантійського імператора в Галич в 1204 р.// Український історичний журнал. – 1966. – № 3; Його ж. Галицко-Волынская Русь и Византия в XII–XIII вв. (связи реальные и вымышленные) // Южная Русь и Византия. – К., 1991. – С. 20–33 (ср. Grala H. Tradycya dziejopisarska o pobycie wladcy Bizancium w Haliczu // Kwartalnik historyczny. – 1987. – № 3. – S. 660–662); Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979. – С. 5–27; Його ж. Військова справа у Галицько-Волинській Русі XII – XIII століття // Жовтень. – 1984. – № 1. – С. 95–97; Його ж. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX – XIII вв. – К., 1985; Його ж. Галицько-Волинська Русь. – Київ, 1998. В.В.Грабовецький без достатньої для наукового дослідження аргументації прагне довести вірогідність факту втечі Олексія III Ангела до Галича, критикує позицію з цього питання М.Ф.Котляра. Див.: Грабовецький В.В. Галич у міжнародних відносинах XII – XIII століть // Галич і Галицька земля в українському державотворенні (до 1100-річчя Галича і 800-річчя Галицько-Волинського князівства). – Івано-Франківськ, 1999. – С. 78–90.
Оцінюючи значення держави Романа, історик підкреслює, що вона була недовговічною і неміцною. На Галичині, на думку М.Ф.Котляра, “ Роман так і не зумів приборкати боярських олігархів, ні зміцнити своєї влади” . [56] Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX – XIII вв. – С. 121.
Б.О.Рибаков висловився на користь можливої достовірності свідоцтв В.М.Татіщева про проект державної перебудови Русі, висунутий незадовго до смерті князем Романом. На думку вченого, після того, як Волинь і Галич були об’єднані в одне князівство, воно стало “ рівним великим європейським королівствам. Коли ж Роман оволодів і Києвом, в його руках опинився компактний кусень руських земель, який дорівнювався Священній Римській імперії Фрідріха Барбароси ”. Постать князя привернула увагу історика і у зв’язку з його багаторічним дослідженням “Слова о полку Ігоревім”, в якому Романа Мстиславича згадано серед найбільш видатних князів Русі. [57] Рыбаков Б.А . Первые века русской истории. – Москва,1963. – С. 153; Його ж . “Слово о полку Игореве” и его современники. – Москва, 1971. – С. 95–96; та ін.
Читать дальше