Стивен Вайнберг - Пояснюючи світ

16. Слова Де Сото подані в англійському перекладі W. A. Wallace, Isis 59, 384 (1968).

17. Подано у книжці Duhem, To Save the Phenomena , pp. 49–50.

Частина IV. наукова революція

1. Herbert Butterfield, The Origins of Modern Science , rev. ed. (Free Press, New York, 1957), p. 7.

2. Щодо збірника нарисів на цю тему див. книжки Reappraisals of the Scientific Revolution , ed. D. C. Lindberg and R. S. Westfall (Cambridge University Press, Cambridge, 1990), а також Rethinking the Scientific Revolution , ed. M. J. Osler (Cambridge University Press, Cambridge, 2000).

3. Steven Shapin, The Scientific Revolution (University of Chicago Press, Chicago, Ill., 1996), p. 1.

Pierre Duhem, The System of the World: A History of Cosmological Doctrines from Plato to Copernicus (Hermann, Paris, 1913).

11. Розгадка Сонячної системи

1. Щодо англійського перекладу див. книжку Edward Rosen, Three Copernican Treatises (Farrar, Straus and Giroux, New York, 1939) або статтю Noel M. Swerdlow, “The Derivation and First Draft of Copernicus’s Planetary Theory: A Translation of the Commentariolus with Commentary,” Proceedings of the American Philosophical Society 117, 423 (1973).

2. Щодо рецензії див. статтю N. Jardine, Journal of the History of Astronomy 13, 168 (1982).

3. O. Neugebauer, Astronomy and History – Selected Essays (Springer-Verlag, New York, 1983), essay 40.

4. Важливість цього виправлення для Коперника підкреслена у статті Bernard R. Goldstein, Journal of the History of Astronomy 33, 219 (2002).

5. Щодо англійського перекладу див. книжку Nicolas Copernicus On the Revolutions , trans. Edward Rosen (Polish Scientific Publishers, Warsaw, 1978; передрук, Johns Hopkins University Press, Baltimore, Md., 1978); або Copernicus – On the Revolutions of the Heavenly Spheres , trans. A. M. Duncan (Barnes and Noble, New York, 1976). Цитати тут взято в Розена.

6. A. D. White, A History of the Warfare of Science with Theology in Christendom (Appleton, New York, 1895), Volume 1, pp. 126–28. Щодо витягу з праці Вайта, див. статтю D. C. Lindberg and R. L. Numbers, “Beyond War and Peace: A Reappraisal of the Encounter Between Christianity and Science,” Church History 58, 3 (September 1986): 338.

7. Цей параграф подано у статті Lindberg and Numbers, “Beyond War and Peace,” та у книжці T. Kuhn, The Copernican Revolution (Harvard University Press, Cambridge, Mass., 1957), p. 191. Джерелом Куна є книжка White, A History of the Warfare of Science with Theology . Німецьким оригіналом є Sämtliche Schriften , ed. J. G. Walch (J. J. Gebauer, Halle, 1743), Volume 22, p. 2260.

8. Книга Ісуса Навіна 10:12 (переклад Івана Огієнка).

9. Англійський переклад передмови Озіандера взято із книжки Rosen, trans., Nicolas Copernicus On the Revolutions .

10. Подано у книжці R. Christianson, Tycho’s Island (Cambridge University Press, Cambridge, 2000), p. 17.

11. Щодо історії ідеї про тверді небесні сфери див. статтю Edward Rosen, “The Dissolution of the Solid Celestial Spheres,” Journal of the History of Ideas 46, 13 (1985). Розен стверджує, що Тіхо Браге перебільшував ступінь, до якого ця ідея була прийнята раніше.

12. Щодо претензій до системи Тіхо Браге та її варіацій див. статтю C. Schofield, “The Tychonic and Semi-Tychonic World Systems,” у збірнику Planetary Astronomy from the Renaissance to the Rise of Astrophysics – Part A: Tycho Brahe to Newton , ed. R. Taton and C. Wilson (Cambridge University Press, Cambridge, 1989).

13. Щодо фотографії цієї статуї, яку зробив Овен Джинджеріх, див. фронтиспіс моєї збірки нарисів Facing Up – Science and Its Cultural Adversaries (Harvard University Press, Cambridge, Mass., 2001).

14. S. Weinberg, “Anthropic Bound on the Cosmological Constant,” Physical Review Letters 59, 2607 (1987); H. Martel, P. Shapiro, and S. Weinberg, “Likely Values of the Cosmological Constant,” Astrophysical Journal 492, 29 (1998).

15. J. R. Voelkel and O. Gingerich, “Giovanni Antonio Magini’s ‘Keplerian’ Tables of 1614 and Their Implications for the Reception of Keplerian Astronomy in the Seventeenth Century,” Journal for the History of Astronomy 32, 237 (2001).

16. Подано у книжці Robert S. Westfall, The Construction of Modern Science – Mechanism and Mechanics (Cambridge University Press, Cambridge, 1977), p. 10.

17. Переклад William H. Donahue у книжці Johannes Kepler – New Astronomy (Cambridge University Press, Cambridge, 1992), p. 65.

18. Johannes Kepler, Epitome of Copernican Astronomy and Harmonies of the World , trans. Charles Glenn Wallis (Prometheus, Amherst, N. Y., 1995), p. 180.

19. Подав Овен Джинджеріх у книжці Tribute to Galileo in Padua, International Symposium a cura dell’Universita di Padova, 2–6 dicembre 1992 , Volume 4 (Edizioni LINT, Trieste, 1995).

20. Цитати взято із книжки Galileo Galilei, Siderius Nuncius, or The Sidereal Messenger , trans. Albert van Helden (University of Chicago Press, Chicago, Ill., 1989).

21. Galileo Galilei, Discorse e Dimostrazione Matematiche . Щодо факсиміле перекладу Томаса Селусбері 1663 року див. книжку Galileo Galilei, Discourse on Bodies in Water , зі вступом та примітками Стіллмана Дрейка (University of Illinois Press, Urbana, 1960).

22. Щодо сучасного видання перекладу сімнадцятого століття див. книжку Galileo, Discourse on Bodies in Water , trans. Thomas Salusbury зі вступом та примітками Стіллмана Дрейка.

23. Щодо подробиць цього конфлікту див. J. L. Heilbron, Galileo (Oxford University Press, Oxford, 2010).

24. Цей лист широко цитовано. Поданий переклад узято із книжки Duhem, To Save the Phenomena , p. 107. Повніший переклад подано у книжці Stillman Drake, Discoveries and Opinions of Galileo (Anchor, New York, 1957), pp. 162–164.

25. Переклад всього листа подано у книжці Drake, Discoveries and Opinions of Galileo , pp. 175–216.

26. Подано у книжці Stillman Drake, Galileo (Oxford University Press, Oxford, 1980), p. 64.

27. Лист Марії Селести до її батька, на щастя, зберігся. Багато з нього цитовано у книжці Dava Sobel, Galileo’s Daughter (Walker, New York, 1999). На жаль, листи Ґалілея до його доньок були втрачені.