Стивен Вайнберг - Пояснюючи світ

28. Див. Annibale Fantoli, Galileo – For Copernicanism and for the Church , 2nd ed., trans. G. V. Coyne (University of Notre Dame Press, South Bend, Ind., 1996); Maurice A. Finocchiaro, Retrying Galileo , 1633–1992 (University of California Press, Berkeley and Los Angeles, 2005).

29. Подано у книжці Drake, Galileo , p. 90.

30. Подано у книжці Gingerich, Tribute to Galileo , p. 343.

31. Я зробив заяву про цей ефект на тій самій зустрічі в Падуї, де Кун зробив зауваження про Арістотеля, наведені в розділі 4, і де Джинджеріх виступив із промовою про Ґалілея, цитату з якої я наводжу тут. Див. S. Weinberg у книжці L’Anno Galileiano (Edizioni LINT, Trieste, 1995), p. 129.

12. Початок експериментів

1. Див. G. E. R. Lloyd, Proceedings of the Cambridge Philosophical Society , N.S. 10, 50 (1972), передруковано у книжці Methods and Problems in Greek Science (Cambridge University Press, Cambridge, 1991).

2. Galileo Galilei, Two New Sciences , trans. Stillman Drake (University of Wisconsin Press, Madison, 1974), p. 68.

3. Stillman Drake, Galileo (Oxford University Press, Oxford, 1980), p. 33.

4. T. B. Settle, “An Experiment in the History of Science,” Science 133, 19 (1961).

5. Це висновок Дрейка у примітці до с. 259 книжки Galileo Galilei, Dialogue Concerning the Two Chief World Systems: Ptolemaic and Copernican , trans. Stillman Drake (Modern Library, New York, 2001).

6. Наші знання про цей експеримент базуються на неопублікованому документі, документ 116v, у Центральній національній бібліотеці Флоренції. Див. книжку Stillman Drake, Galileo at Work – His Scientific Biography (University of Chicago Press, Chicago, Ill., 1978), pp. 128–132, а також статтю A. J. Hahn, “The Pendulum Swings Again: A Mathematical Reassessment of Galileo’s Experiments with Inclined Planes,” Archive for the History of the Exact Sciences 56, 339 (2002) з відтворенням цього документа на с. 344.

7. Carlo M. Cipolla, Clocks and Culture 1300–1700 (W. W. Norton, New York, 1978), pp. 59, 138.

8. Christiaan Huygens, The Pendulum Clock or Geometrical Demonstrations Concerning the Motion of Pendula as Applied to Clocks , trans. Richard J. Blackwell (Iowa State University Press, Ames, 1986), p. 171.

9. Це вимірювання докладно описав Alexandre Koyré у Proceedings of the American Philosophical Society 97, 222 (1953) та 45, 329 (1955). Крім того, див. статтю Christopher M. Graney, “Anatomy of a Fall: Giovanni Battista Riccioli and the Story of g ,” Physics Today , September 2012, pp. 36–40.

10. Щодо суперечки навколо цих законів збереження див. статтю G. E. Smith, “The Vis-Viva Dispute: A Controversy at the Dawn of Mathematics,” Physics Today , October 2006, p. 31.

11. Christiaan Huygens, Treatise on Light , trans. Silvanus P. Thompson (University of Chicago Press, Chicago, Ill., 1945), p. vi.

12. Подано у книжці Steven Shapin The Scientific Revolution (University of Chicago Press, Chicago, Ill., 1996), p. 105.

13. Там само, p. 185.

13. Перегляд методів

1. Див. статті про Леонардо у збірнику Dictionary of Scientific Biography , ed. Charles Coulston Gillespie (Scribner, New York, 1970), Volume 8, pp. 192–245.

2. Цитати взято із книжки René Descartes, Principles of Philosophy , trans. V. R. Miller and R. P. Miller (D. Reidel, Dordrecht, 1983), p. 15.

3. Voltaire, Philosophical Letters , trans. E. Dilworth (Bobbs-Merrill Educational Publishing, Indianapolis, Ind., 1961), p. 64.

4. Дивно, що багато сучасних англомовних видань Discourse on Method залишають осторонь ці доповнення, немов вони не становлять інтересу для філософів. Щодо видання, яке все ж їх містить, див. книжку René Descartes, Discourse on Method, Optics, Geometry, and Meteorology , trans. Paul J. Olscamp (Bobbs-Merrill, Indianapolis, Ind., 1965). Цитату та числові результати Декарта нижче взято з цього видання.

5. Є думка, що аналогія з тенісним м’ячиком добре узгоджена з теорією Декарта про виникнення світла з динаміки крихітних корпускул, які заповнюють космос; див. статтю John A. Schuster, “Descartes Opticien – The Construction of the Law of Refraction and the Manufacture of Its Physical Rationales, 1618–1629,” у збірнику Descartes’ Natural Philosophy , ed. S. Graukroger, J. Schuster, and J. Sutton (Routledge, London and New York, 2000), pp. 258–312.

6. Aristotle, Meteorology , Book III, Chapter 4, 374a, 30–31 (оксфордський переклад, с. 603).

7. Descartes, Principles of Philosophy , trans. V. R. Miller and R. P. Miller, pp. 60, 114.

8. Щодо цього див. книжку Peter Dear, Revolutionizing the Sciences – European Knowledge and Its Ambitions, 1500–1700 , 2nd ed. (Princeton University Press, Princeton, N. J., and Oxford, 2009), Chapter 8.

9. L. Laudan, “The Clock Metaphor and Probabilism: The Impact of Descartes on English Methodological Thought,” Annals of Science 22, 73 (1966). Протилежних висновків досягнуто у статті G. A. J. Rogers, “Descartes and the Method of English Science,” Annals of Science 29, 237 (1972).

10. Richard Watson, Cogito Ergo Sum – The Life of René Descartes (David R. Godine, Boston, Mass., 2002).

14. Ньютонівський синтез

1. Це описано в загальному вступі до збірника D. T. Whiteside, ed., Volume 20, The Mathematical Papers of Isaac Newton (Cambridge University Press, Cambridge, 1968), pp. xi – xii.

2. Там само, Volume 2, примітка, pp. 206–7; та Volume 3, pp. 6–7.

3. Див., наприклад, книжку Richard S. Westfall, Never at Rest – A Biography of Isaac Newton (Cambridge University Press, Cambridge, 1980), Chapter 14.

4. Peter Galison, How Experiments End (University of Chicago Press, Chicago, Ill., 1987).

5. Подано у книжці Westfall, Never at Rest , p. 143.

6. Подано у збірнику Dictionary of Scientific Biography , ed. Charles Coulston Gillespie (Scribner, New York, 1970), Volume 6, p. 485.

7. Подано у книжці James Gleick, Isaac Newton (Pantheon, New York, 2003), p. 120.

8. Цитати взято із книжки I. Bernard Cohen and Anne Whitman, trans., Isaac Newton – The Principia , 3rd ed. (University of California Press, Berkeley and Los Angeles, 1999). До цієї версії стандартним перекладом була книжка The Principia – Mathematical Principles of Natural Philosophy (University of California Press, Berkeley and Los Angeles, 1962), trans. Florian Cajori (1792), rev. trans. Andrew Motte.