Едмунд Гусерль - Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології

Категорія – це слово, яке, з одного боку, в словосполуці «категорія регіону» саме й указує на відповідний регіон, наприклад, регіон фізичної природи; проте, з іншого боку, пов’язує певний відповідний матеріальний регіон з формою регіону взагалі , або, що те саме, з формальною сутністю предмета взагалі та з належними до нього « формальними категоріями ».

Спочатку одна аж ніяк не зайва заувага. На перший погляд здається, що формальна онтологія стоїть в одному шерегу з матеріальними онтологіями, оскільки формальна сутність предмета взагалі та регіональні сутності здогадно відіграють однакову роль. Тому стають схильними говорити не як дотепер просто про регіони, а радше про матеріальні регіони, і приєднувати до них «формальний регіон». Проте ми можемо прийняти такий спосіб мовлення лише з одною пересторогою. На одному боці стоїть матеріальне, і воно в певному сенсі і є «справжньою» сутністю. Утім, на іншому боці хоча і стоїть дещо ейдетичне, але ґрунтовно відмінне: проста сутнісна форма, яка хоча і є сутністю, але цілком « порожньою », сутністю, яка, будучи порожньою формою, пасує всім можливим сутностям , формальна загальність якої охоплює всі, навіть найвищі матеріальні загальності, і яка завдяки належним їй формальним істинам приписує їм закони . Отже, так званий « формальний регіон » все-таки не є чимось скоординованим із матеріальними регіонами (просто регіонами), він, власне, є не регіоном, а порожньою формою регіону взагалі , всі регіони з усіма їхніми змістовими відособленнями сутностей перебувають не так поруч, як радше (навіть якщо і formaliter) під ним. Ця підпорядкованість матеріального формальному дається взнаки в тому, що формальна онтологія водночас містить форми всіх можливих онтологій взагалі (всіх «справжніх», «матеріальних»), що вона приписує матеріальним онтологіям спільну для всіх них формальну побудову – включно з тими, які ми зараз маємо дослідити з огляду на розрізнення регіону та категорії.

Якщо починати з формальної онтології (завжди як чистої логіки в її повному обсязі аж до mathesis universalis), то вона, як ми знаємо, є ейдетичною наукою про предмети взагалі. Предметом у її сенсі є все, і для всього цього можуть бути встановлені нескінченно розмаїті істини, розподілені по дисциплінах цієї mathesis. Проте всі вони зводяться до маленького набору «засадових» істин, які в чисто логічних дисциплінах функціонують як «аксіоми». Ми називаємо логічними категоріями, або категоріями логічного регіону, «предмет-взагалі» чисто логічні поняття , які постають у цих аксіомах – поняття, які в загальній системі аксіом визначають логічну сутність предмета-взагалі або які виражають безумовно необхідні та конститутивні визначення предмета як такого, якогось Щось – якщо взагалі Щось повинне бути можливим. Оскільки чисто логічне в нашому абсолютно точно окресленому сенсі визначає єдине філософськи важливе (і взагалі ґрунтовно важливе) поняття «аналітичного» [11] Див.: «Логічні дослідження», ІІ том, 3 дослідження, § 11–12. на противагу «синтетичному», ми позначаємо ці категорії також як аналітичні .

Отже, прикладами логічних категорій є такі поняття, як властивість, відносна якість, стан речей, зв’язок, ідентичність, однаковість, множина (зібрання), кількість, ціле і частина, рід і вид тощо. Але також «категорії значення», належні до сутності речення (апофанзи), засадові поняття різних видів речень, структур і форм речень, і все це відповідно до нашої дефініції з урахуванням сутнісних істин, які пов’язують між собою «предмет-взагалі» і «значення-взагалі», ба більше, зв’язують так, що чисті істини значення можна перетворити на чисті предметні істини. Саме тому « апофантична логіка », навіть при тому, що в ній ідеться лише про значення, все ж таки належить до формальної онтології в широкому сенсі. Проте категорії значення слід відокремити як особливу групу і протиставити їх іншим категоріям, а саме формальним предметним категоріям у строгому сенсі [12] Щодо розрізнення логічних категорій на категорії значення і формально-онтологічні категорії див.: «Логічні дослідження», І том, § 67. Категоріям ціле і частина спеціально присвячено 3 дослідження ІІ тому. – Тоді я ще не наважився прийняти проблемний через історичні причини вираз «онтологія», я позначив це дослідження (там само, с. 222 першого видання) як частину «апріорної теорії предметів як таких», що А. фон Майнонґ скорочено виражає словом «теорія предмета». Тепер на противагу цьому я вважаю, що через певні зміни, які відбулися, правильно було би знову надати чинності старому виразу «онтологія». .