Коллектив авторов - Основи економічних знань

Формація (лат. formatio – утворення, вид) – тип, побудова чогось відповідно до певного ступеню, стадії розвитку; суспільно-економічна формація – історично певний ступінь у розвитку людського суспільства; характеризується тільки їй властивим способом виробництва та зумовленими цим способом соціальними та політичними відносинами, юридичними нормами та установами, ідеологією.

Философский энциклопедический словарь / гл. редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М.: Сов. Энциклопедия, 1983. – С. 683.

Гэлбрейт Дж. К., Меньшиков С. Капитализм, социализм, сосуществование: пер. с англ. / предисл. С. Меньшикова. – М.: Прогресс, 1988. – С. 84.

Фуллер М. Б., Бек Д. С. Возрождение экономики самураев: пер. с англ. – М.: Добрая книга, 2007. – С. 21 – 22.

Див. Шульдибин Б. П. Исторический путь России в аспекте цивилизационного и формационного подходов // Социально-гуманитарные знания. – 2001. – № 2. – С. 3 – 4.

Громыко Ю. В. Антропология политической идентичности. Самоопределение «рашинз» в глобальном мире. Территориальное развитие, транснациональные русские корпорации и идентичность. – М., 2006. – С. 49.

Розинская Н. Карл Поланьи: в поисках свободы / К. Поланьи // Избранные работы. – М.: Изд. дом «Территория будущего», 2010. – С. 18.

Діалектична суперечність (філос.) – внутрішня суперечність об’єкта або системи, наявність у ньому таких фундаментальних сторін або властивостей, які заперечують одна одну у своєму змісті, але, разом із тим, і передбачають одна одну в рамках цілого (притягання та відштовхування у фізиці, стійкість і мінливість біологічних і соціальних систем, аналіз і синтез, дедукція та індукція у пізнанні тощо) [19, с. 34].

Дедукція – метод наукового пізнання, коли на основі знань про загальне робиться умовивід про окреме; індукція – метод наукового пізнання, коли на основі відомостей про окремий предмет робиться умовивід про загальне; єдність логічного та історичного – метод наукового дослідження, зміст якого полягає в тому, що логіка категорій і законів економічної науки має віддзеркалювати логіку розвитку об’єктивного економічного процесу; метод абстракції – метод поглибленого пізнання реальних економічних процесів шляхом виділення основних, найсуттєвіших сторін певного явища та очищення від усього випадкового, неістотного. Результатами застосування методу наукової абстракції є наукові поняття, економічні категорії та закони; метод аксіоматичний – такий метод побудови економічної теорії, за яким деякі судження приймаються як аксіоми, які не потребують доведення, а всі інші умовиводи робляться з цих аксіом за певними логічними правилами. Необхідною умовою цього методу є внутрішня несуперечливість; метод гіпотетично-дедуктивний – метод наукового дослідження, який ґрунтується на висуванні гіпотез про причини явищ, що підлягають дослідженню, та виведенні з цих гіпотез висновків шляхом дедукції. Якщо одержані результати відповідають усім фактам, даним у гіпотезі, то гіпотеза визнається достовірним знанням; моделювання – опосередкований метод наукового дослідження, де оригінальний об’єкт дослідження замінюється ідеальною моделлю, яка існує у відповідній знаковій формі та функціонує за законами логіки, яка (логіка) відображає реальні процеси матеріального світу; синтез – метод наукового пізнання на основі уявного поєднання в єдине ціле розчленованих аналізом частин; узагальнення – метод наукового пізнання, за допомогою якого здійснюється сходження від одиничних до особливих і загальних ознак і властивостей певної групи чи класу об’єктів [3, с. 11 – 15].