Коллектив авторов - Основи економічних знань

На думку автора, екологічна ситуація, що склалася у світі, може бути поліпшена, якщо у рамках кожної країни і міжнародного співтовариства будуть прийняті обмеження на допустиму потужність і габарити автомобілів, яхт, літаків, вертольотів, призначених для домашніх господарств. Обмеженість непоновлюваних енергоресурсів і турбота про майбутні покоління людей настійно вимагають цього. Наприклад, такі великогабаритні автомобілі, як Hummer завдають великої шкоди довкіллю як через велике споживання пального на одиницю пробігу, так і через величезні габарити. Вони часто провокують затори на дорогах, а, отже, і супутнє їм забруднення довкілля, що багаторазово збільшується усіма автомобілями, що в них потрапляють.

Підвищення потреб, що відбувається у міру економічного і духовного розвитку суспільства як в кількісному, так і якісному плані є основою для посилення мотивації людей до праці в процесі господарської діяльності. Під мотивацією до працірозуміють внутрішнє і/або зовнішнє спонукання працівників до ефективної діяльності, спрямованих на досягнення цілей суб’єкта господарювання. Великий внесок у розвиток мотивації працівників належить Ф. Тейлору. Під його керівництвом були розроблені стимулюючі системи оплати праці, відповідно до яких розмір заробітної плати залежав від кількості і якості зробленої продукції. Практичне їх використання давало добрі результати. В даному випадку внутрішнім мотивом працівника до праці є його економічні потреби, а зовнішніми – розроблена система матеріального стимулювання. Потім цей підхід отримав подальший розвиток. Матеріальні стимули були доповнені моральними, соціально-психологічними, участю в прибутках підприємства й іншими.

Відомо, що рівень реалізації людиною свого потенціалу в процесі праці сильно залежить від матеріальної і моральної його зацікавленості й умов праці. Якщо працівникові платять заробітну плату на рівні або нижче заниженого прожиткового мінімуму, як це, на жаль, практикують деякі власники підприємств в Україні, то не слід чекати від нього високої віддачі. Цей працівник шукатиме можливість підробітку у будь-якому іншому місці, щоб задовольнити власні першочергові потреби і потреби своєї родини. У цьому відношенні є показовим підхід до стимулювання праці відомого американського промисловця Генрі Форда. Він вважав: «Єдиний спосіб зробити товар з найменшими витратами – це платити високу ціну за висококваліфіковану працю, отримуючи за допомогою раціонального ведення справи усе те, що ця праця може дати» [10, с. 65]. Коли в 1914 р. Генрі Форд ввів високу оплату праці, багато підприємців були обурені. Його ж фірма «Форд-Моторс» функціонувала тоді дуже ефективно аж до початку Великої депресії, у тому числі і завдяки високій оплаті праці та соціальної відповідальності фірми.

На думку Річарда Дафта, автора однієї з найвизначніших робіт з менеджменту, сучасні підходи до мотивації формувалися під впливом трьох основних теоретичних напрямів. Це теорія змісту мотивації, яка спрямована на визначення структури та ієрархії потреб людей; теорія процесів мотивації, яка пояснює, якими способами працівники прагнуть до винагороди; теорія підкріплення, що досліджує проблеми зміни поведінки працівників у процесі праці, а також адекватного використання матеріальних, моральних та інших стимулів, а також заходів покарання [11, с. 612].

Концептуальні моделі мотивації А. Маслоу, Й. Шумпетера, М. І. Туган-Барановського.Відмічено, що найбільшу популярність здобув теоретичний підхід до змісту мотивації, запропонований А. Маслоу. Він аргументував, що мотивація людини заснована на п’яти видах його потреб, розташованих в ієрархічному порядку.

На рис. 5.2 наведена інтерпретація Р. Дафтом ієрархії потреб людини за А. Маслоу і основних напрямів їх задоволення у процесі праці і поза нею. Так, першочерговим фізіологічним потребам людини як напрям їх задоволення у сфері праці відповідає гарантована оплата праці, на рис. 5.2 позначена окладом. Для задоволення у сфері праці потреби у безпеці й упевненості в майбутньому рекомендовано створити безпечні умови праці, додаткові пільги і гарантії збереження робочого місця. Потребам у відношеннях приналежності (соціальним) у процесі праці відповідає бажання встановлювати добрі стосунки із співробітниками, клієнтами, начальниками, брати участь у робочих групах.

Рис. 5.2. Інтерпретація Р. Л. Дафтом ієрархії потреб людини за А. Маслоу і основних напрямів їх задоволення в процесі праці і поза нею