Пише, пише, а тут синочок десяти років приходить до нього в кабінет:
– Батько? -скромно по дитячому запитав сто тридцяти сантиметровий десятирічний син Ізя.
– Що, синку? йміть піднімаючи голови, відповів дев'яносто дев'яти сантиметровий батько Оттіла.
– Пап..? -Ізя зам'явся. Батько все ще писав.
– …Ну говори?! -переспросіл батько.
– Пап, я тут ящик дивився, так?!.
– І що?
– Мені там слова деякі не зрозумілі…
Оттіла по-батьківськи подивився на сина, не опускаючи голови, підібрав ноги на особливий стілець з сходовими перекладинами на бічних ніжках, встав, розвернувся і сів на стіл. Ласкаво подивився на сина зверху вниз вже крізь окуляри, припустив їх на кінчик носа і запитав, дивлячись синові в очі і не задираючи голови, від чого у нього завжди боліла голова і затікала шия. Він на всіх при розмовах дивився знизу вгору. Це його так само обмежувало громадянську позицію. А тим більше перед сином, який ріс як звичайний пацан. А зараз, сидячи на столі, він міг навіть і на хмурити свої чорні брови.
– І які слова тобі не зрозумілі, синку?
– Ну..: Президент, якась Влада, ФСБ.., що це? Ми з історії поки не проходили. Хіба що так, швидкоплинно.
– Або ти просто школу прокурата в цей період навчання. -улибнулся батько, зняв окуляри і затиснув їх злегка в кулак, яким після сперся об кришку столу. Іншою рукою поплескав по плечу сина і потер йому лису величезну, не по-людськи мірками, голову.
– Ну, слухай, -вздохнул батько, -Презідент в нашій родині – це я, якась Влада – це твоя мати. Ну, вона, сам знаєш, що робить… Балуватися не дозволяє, уроки перевіряє.
– Годує, -добавіл Ізя.
– Чи не годує, а готує їжу. -добавіл батько.
– А хто ж тоді годує?
Батько подивився на його вузькоокий дідусів ліве око, потім в шірокоглазий правий, який дістався синові від прабабусі, мовляв, вона була китайка, але тільки зросійщена. Так стверджувала його дружина; ростом, вагою і шириною талії цифрою двісті. Білява і блакитноока до того ж, на відміну від червоноокого батька.
– Я вас всіх годую! -гордо напівголосно відповів батько і витріщив груди. Його обличчя стало кайфу-мудрим.
– А бабуся хто? -спросіл син, длубаючись в носі.
– Чи не колупайся в носі, син, сьогодні не день шахтаря, -І ласкаво прибрав руку з голови сина, -.. бабуся у нас – КДБ. Старе рідне КДБ.
– А що таке КДБ? -перебіл синку.
Батько відпустив синівську руку і, відвівши свої очі від сина, дивився, як баран на нові ворота, на портрет Дзержинського.
– КДБ – це те ж, що і ФСБ. Тільки старе як бабуся. І справедлива, не те, що зараз, все продажне… Загалом, бабуся – це ФСБ…
– КДБ … -поправіл синку і, накатавши в глибині ніздрею башік сухих соплів, витяг, глянув на неї і, прокусивши її іклами, виплюнув, зморщивши ніс. -тьфу.., солоний.
– НЕ жери Козюля, що тебе мати не годує?! -возмутілся батько.
– Ні, ти годуєш.
– Я заробляю на корм. А мати варить і годує з того, що я заробив. Зрозуміле?
– Прийнято, зрозуміло, прийом…
– Молодець, твій батько, а ти …?
Син встав в по стійку «Струнко», як намуштровал його батяня.
– Молодці в стайні стоять, а я Молодець.!!..
– .. Засранец… хе-хе-хе… Салага. -Оттіла ляснув по потилиці синові ніжно, але Ізя ухилився і завдав контр удар прям в п'ятак (ніс) батькові, як він вчив.
– Ух..– підбадьорився Оттіла приховавши біль, рука тільки сіпнулася, і очі розплакалися, -Ну тому, годує вас мати чи ні?
– Годує. Смачно годує … -синок став колупати в лівому вусі … -А ми з сестричкою тоді хто?
– А ви із сестричкою?.. А ви -народ! -улибнулся батько і одягнув окуляри, спустився зі столу на стілець і приступив писати далі, вставши на коліна, щоб вище було.
– А що, значить, тоді до нашої ВЛАДИ, на тому тижні.. цей.. інший Президент приходив.., Американський, КДБ спить, а народ хвилюється?
– Який ще такий Президент? -вилупіл очі папаша з-під окулярів.
– А той, який з Владою в кімнаті закривається, коли ти в туалеті по три години сидиш,..
– І що потім?
– ..Бо, вони сміються і ахають, як кішки в березні на вулицях вночі, далі навіть верещать, як поросята, коли їх каструють. А виходять – як після лазні – мокрі.
– А я в цей час десь? -затрясся батько.
– А ти ще в туалеті годину сидиш.., а потім, як завжди кричиш: «Принесіть папір!!!».
– Ось, ссука!!. -вирвалось з оскалом зубів генерала Клопа.
– А що таке «сука»?
– Не смій так більше говорити. Добре?
– поняття, прийнято, амінь. -опять встав, в по стійці Ізя.
– Тобі бойове завдання, дізнатися, хто цей другий Президент.
Читать дальше