Михайло Іллєнко - Толока. Краєвид з вікна хати

Сценарій, що почався з розмови з братом, розшукав свій сюжет у рядках балади про Катерину, звернувся по допомогу до спогадів легендарного українського актора: Іллєнко, Шевченко, Миколайчук – у цьому трикутнику я складав сюжет фільму, а тепер продовжую шукати таємницю толоки в кіноповісті «ТОЛОКА. КРАЄВИД З ВІКНА ХАТИ».

Була ще одна важлива грань – добровольці та волонтери АТО, до яких я їздив протягом 2014–2016 років, показував «ТойХтоПройШовКрізьВогонь» у бліндажах, на блокпостах і просто неба. Возив з собою також фрагменти незавершеної «Толоки». Показував, коментував, слухав.

Поступово силуети дійових осіб почали виростати до неочікуваних масштабів, пропонувати мені свої міфи, символи, забобони. Один із персонажів став батьком дванадцятьох синів, інший (божевільний) почав виписувати божевільним довідки, що лікували краще за пігулки, хтось полював на кульову блискавку, хтось тікав від неї, хтось попереджав учасників драми про наслідки, раз по раз розповідаючи казку про Катерину, хтось порушував Закони Запорізької Січі, хтось захищав ці Закони, хтось вбивав, хтось народжував…

Ці гіганти – герої, монстри, символічні персонажі, велетні та гноми, лихі люди, а також добрі сусіди, знайомі та незнайомі оточували Катерину в сценарії з усіх боків, а вона вперто скликала толоку за толокою – кожен виконував своє призначення.

Михайло Іллєнко,

автор кіноповісті «Толока. Краєвид з вікна хати»,

сценарист і режисер фільму «Толока»

СИМВОЛІКА, АРХЕТИПИ, МЕТАФОРИЧНИЙ, ОБРАЗНИЙ РЯД

Головним символом фільму, безумовно є толока.

У наш час на екранах було вже все. Сьогодні почути обіцянку: «Вперше на екранах!» майже нереально, але, як не дивно, не було на екранах толоки. Принаймні так, як були представлені інші людські справи, захоплення та обов’язки.

І у віршах не було толоки, і в прозі! Не було толоки в живопису. Немає толоки навіть в народних піснях! В українських піснях було про все – про любов, про війну, про розлуку, про рушник і врожай, про батьків і дітей, про козаків і про їхніх коней… а про толоку, що рятувала українців протягом віків, не було.

Толока, власне, не чекала визнання. На толоку збиралася після кожного нещастя, – хто з очеретом, хто з водою, хто з глиною… інших будівельних матеріалів в степу не знайти, – приходили, щоби перетовкти біду.

Толока просила мало – жменю глини, ковток води, жмут соломи, а гарантувала багато – шанс на продовження життя.

Вперше на екранах – толока, як генетичний код єднання і виживання нації.

Українська толока завжди перемагала біду. Жодна хата в Україні ніколи не була «с краю». Завжди у центрі громади: толока.

Бориспільська траса. Вечір. Сучасна автомобільна траса. У двох напрямках летять машини. Шум машин поступається звукам танго (у виконанні старенького патефону). Високо над автомобільною трасою серед дубового листя, …не помітна з землі, прилаштувалася маленька ХАТИНКА.

СИМВОЛІКА, АРХЕТИПИ, МЕТАФОРИЧНИЙ, ОБРАЗНИЙ РЯД

Хата (іграшкова хатинка) над Бориспільською трасою відсилає глядача до співу, який вважається українською народною баладою. «Ой горе тій чайці небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі» (слова і музика Гетьмана України Івана Мазепи).

Тема гнізда при дорозі часто повторюється у фольклорі, а також у віршах, відтворюючи образ чайки, її гнізда і чаєнят, яким доводиться жити «під копитами історії», так само, як Україні на межі між західною та східною цивілізаціями.

Далеко на обрії – силует міста. Вікна ХАТИНКИ світяться. Двері відкриті. Всередині рух.

ГОЛОС КАТЕРИНИ

Перша ХАТА прожила недовго. Її підпалила блискавка. Ти бачив. Друга загинула випадково. Просто виросла не на тому місці і не в той час. Третю ХАТУ забрав вітер. У різних місцях підіймалися мої ХАТИ. Всі не пригадаю. Навіть в Криму довелося збирати толоку. Це вже після Чорнобиля… Сам знаєш: вік української ХАТИ короткий – від війни до війни, але зараз про інше… Хочу попросити тебе…

Хата Катерини. Ніч. КАТЕРИНА підходить до ікони в кутку кімнати. КАТЕРИНА в кімнаті сама, якщо не звертати уваги на собаку ЛАТКУ. Звичним, безпомилковим рухом КАТЕРИНА дістає з кутка за іконою маленьку книжечку.