В. Ким - Стратегія Блакитного Океану. Як створити безхмарний ринковий простір і позбутися конкуренції

Screen Source (2002).

Структуралістська школа економіки промислового підприємства бере свій початок з парадигми Джо С. Бейна «структура – поведінка – ефективність роботи». Використовуючи міжгалузеву емпіричну структуру, Бейн сконцентрувався здебільшого на впливі структури на ефективність роботи. Додаткову інформацію з цієї проблематики див.: Bain (1956, 1959).

F. M. Scherer розвиває працю Бейна й прагне віднайти традиційний шлях між «структурою» й «ефективністю роботи», користуючись «поведінкою» як проміжною змінною. Додаткову інформацію з питання див.: Scherer (1970).

Там само.

Див.: Joseph A. Schumpeter (1975).

Там само.

Додаткове обговорення нової теорії зростання й ендогенного зростання див.: Paul Romer (1990,1994) і G. М. Grossman і Е. Helpman (1995).

Докладне обговорення конкурентної стратегії див.: Porter (1980, 1985, 1996).

Див.: Kim and Mauborgne (1997a, 1999a, 1999b, 2009).

Див.: Joseph Schumpeter (1934) і Andrew Hargadon (2003).

У рамках усебічного обговорення цієї проблеми див. десятку пасток червоного океану в розділі 11.

Нехай ці два поняття є різні, але методи, пов’язані з ними, можна застосовувати, доповнюючи один одного. Наприклад, колись проблему перевизначала реконструкція стратегії блакитного океану, методи розв’язання проблем, як-от теорія розв’язання винахідницьких задач, яка має російський акронім ТРІЗ («теория решения исследовательских задач»), можна було використати у процесі виявлення новаційних рішень, щоб перевизначити завдання через вивчення багатьох рекомбінацій можливих ресурсів. Теорія розв’язання винахідницьких задач була розроблена Г. Альтшуллером і його колегами в колишньому СРСР. Спираючись на більше ніж три мільйони патентів, ТРІЗ систематизувала моделі, що передбачають новаційні розв’язки цих проблем.

Подальше обговорення ринкової динаміки інновації вартості, див.: Kim and Mauborgne (1999b).

Обговорення можливостей збільшення прибутку див.: Paul Romer (1986) і W. В. Arthur (1996).