Михайло Бриних - Хліб із хрящами

Здесь есть возможность читать онлайн «Михайло Бриних - Хліб із хрящами» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Юмористическая фантастика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Хліб із хрящами: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Хліб із хрящами»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Земля, задобрена людською плоттю, рано чи пізно розродиться. «Радіо Живих Мерців» веде прямий репортаж про кінець світу з села Міцне на Київщині.
«Хліб із хрящами» — це роман про голод і непрощенність, про ген канібалізму і морок свідомості.
Апокаліпсис не буде лагідний до тебе, й триватиме він довше, ніж пульсація інстинкту виживання. Колишній священик стоїть на порозі свого дому й молитва його проста: сокира чи таки автомат?

Хліб із хрящами — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Хліб із хрящами», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— А на якій це частоті? — запитав Віталій.

— Радіо Ностальжі, здається. Частоту не скажу, в нас тут, самі бачте, все по-простому.

— А, зрозуміло.

— Чи ви що мали на увазі?

Віталій підвів погляд і здивовано моргнув. Йому здалося, що Іван Петрович, який облишив свої вправи з регулятором, змінився на обличчі. Стиснуті губи, примружені, наче від утоми, очі.

— Та не звертайте уваги, то я просто почув якусь нову станцію, думав, ви знаєте...

— Чого ж... Знаю.

Чвалов підійшов до столу і повільно втиснувся у своє найзручніше в кімнаті крісло.

— То у нас, ето самоє, хтось із місцевих, так сказать... Балується.

Розділ 3.

Ще трохи про дружбу смородів

Хто ж не знає про білого кролика Так Ну почнемо з того що я про нього - фото 10

Хто ж не знає про білого кролика... Так... Ну, почнемо з того, що я про нього майже нічого не знаю. І тому не можу роздуплитись, який зв'язок між ним та замовленням на убивство єдиного справжнього зомбі. Єдиного в цьому проклятому селі.

Білий кролик.

Кроляча лапка у поміч.

Вмикайте всі навігаційні системи, драґ нах сморід, якось так.

Пошуки білого кролика я малодушно вирішив почати з підвалу. Просто тут, нагорі, де ми з нетбуком споживаємо воду та електроенергію (кожному своє, звісно), ніяких слідів білого кролика немає. Навіть запаху. Це я точно знаю. За два дні, повірте, я знайшов геть усе, що тут є. Якщо навіть ці довбані погляди повилазили зі стіни, то про що мова...

Білий кролик, киць-киць-киць.

Отже, підвал. Героїзму — я вже рапортував — не залишилось, тому довелося тупо скористатись ліхтариком. Якщо там буде білий кролик, я зловлю його, як рейнджер. Ліхтарик нічим не гірший за автомобільну фару. На крайняк, тут є два ліхтарики, тому в білого кролика шансів обмаль.

Перша спроба спуску в підвал закінчилася блюванням — я попереджав і себе, і вас. Піднявши ляду й хлюпнувши всередину трохи жовтуватого світла, я завмер лише на якусь мить, — і відразу ж обригав сходи, якими збирався спуститись. Сморід, знаєте, в чомусь дуже схожий на вино — він настоюється і з часом стає інтенсивніший. Густіший аромат, мать його, виразний букет. Тільки якщо з вином можна морочитися сотні років, то для трупа достатньо і кількох днів. А за умови, що труп і так був трохи того, еее, не зовсім живий, то цього часу навіть забагато. Я, звісно, добре уявляв, що саме побачу, але не сподівався, що процеси розпаду плоті такі швидкісні. Й що саме зараз — найгірший момент для ексгумації. Патанатоми, перешліть мені голубиною поштою свою чарівну мазь, якою ви зрошуєте вуса під волохатими ніздрями! Пришліть мені рекомендованим листом хоч якісь побажання успіхів у новому році.

Одне слово, ляда впала на місце. Я встиг прибрати ногу, що заступила за межі чорного квадрата (де, бляха, всі ці послідовники Малєвіча? Кращої натури для свого пленеру їм все одно не знайти). Я залишився з неушкодженою ногою. Як для початку — це чудова новина. Так і запишемо: пошуки білого кролика почалися з дивовижної новини. Готуйтеся до того, що протягом найближчої години я розповідатиму вам, як мені пощастило! Алілуя! Господь зглянувся над моєю кінцівкою! Білий кролику, тобі — гайки!

Минула година. Тішитися і далі було вже якось непристойно, не межі недоумства. Тому думки і пальці мимоволі наближалися до ляди. І ноги, так, мої неушкоджені ноги знову опинилися по боках чорного смердючого квадрата.

Цього разу, відкинувши ляду, я відразу відскочив убік: "Хай вивоняється як слід," — подумав я, спритно видряпавшись по драбині під стелю й вистромивши голову в прочинене настіж вікно. Хапонув потрійну дозу свіжого повітря (слово свіжого треба було б взяти у лапки, але хай вже так залишається: у порівнянні з підвальним смородом воно таки було значно свіжіше) і зачинив вікно.

Потім настав час випробувати мій респіратор. Я скропив соляркою першу-ліпшу шмату, якою можна було перев'язати обличчя, — так роблять усі лицарі пустелі, а я не в кращому становищі, щоб гребувати добутою з кінофільмів мудрістю. Солярка, звісно, — це не та чарівна мазь, якою користуються патанатоми і судмедексперти. Ви знайшли труп, який пролежав у лісі три тижні? — о, чудово, везіть його сюди, у нас іще залишилось три спеціальних тюбики мазі й півбанки полуничного варення. Ні, солярка — це зовсім не те, але вона теж воняє, дай Боже. Подружити між собою смороди — моя нав'язлива ідея у цьому гаражі. Головне — не зомліти. Не подружитися самому з тим підвальним мерцем, — хай краще смороди пахнуть на брудершафт. Хай вони занюхають один одного — і будуть щасливі. Як ковбої, так. Ви ж бачили "Горбату гору"?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Хліб із хрящами»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Хліб із хрящами» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Михайло Лукінюк - Обережно - міфи!
Михайло Лукінюк
Михайло Старицький - Поезiї
Михайло Старицький
Михайло Яворський - Поцілунок Лева
Михайло Яворський
libcat.ru: книга без обложки
Михайло Старицький
Михайло Старицький - Не судилось (Панське болото)
Михайло Старицький
Михайло Нечитайло - Інтронізація
Михайло Нечитайло
Михайло Коцюбинський - Помстився
Михайло Коцюбинський
Михайло Коцюбинський - Persona grata
Михайло Коцюбинський
Отзывы о книге «Хліб із хрящами»

Обсуждение, отзывы о книге «Хліб із хрящами» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x