Говард Філіпс Лавкрафт - Крізь браму срібного ключа

Здесь есть возможность читать онлайн «Говард Філіпс Лавкрафт - Крізь браму срібного ключа» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2019, Жанр: Ужасы и Мистика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Крізь браму срібного ключа: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Крізь браму срібного ключа»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів.
«Крізь браму срібного ключа» – фантастичне оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1933 р. у співавторстві з Гофманом Прайсом.
Події відбуваються в американському місті Новий Орлеан 1932 р. Друзі та родичі зниклого безвісти 1928 р. Рендольфа Картера збираються в його будинку, щоб поділити спадщину. Одним з присутніх виявляється сам Картер, але його зовнішність змінилася до невпізнання. Він розповідає своїм близьким про свої космічні мандри. Здобувши срібного ключа, Картер встав на Шлях, який веде до Остаточної порожнечі «за межами всіх земель, планет і всесвітів». Унаслідок трансформацій він утратив людську подобу і, щоб знову її віднайти, летить на кораблі через безодні Галактики на Землю.

Крізь браму срібного ключа — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Крізь браму срібного ключа», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Примирення відбулося з блискавичною швидкістю, і серед обіймів, пиятик і співів, що сталися опісля, я був готовий засумніватися в тому, що сварка була справжньою. Як не дивно, але мені також здалося, що я більшою мірою приковую до себе увагу, ніж колишні антагоністи. Користаючи зі своїх скромних пізнань в арабській, я виснував із їхніх слів, що вони плещуть язиками про мої професійні виступи, на яких я демонструю своє вміння звільнятися від найміцніших пут і вибиратися з імпровізованих казематів. Манера, в якій вели диспут, вирізнялася не лише дивовижною обізнаністю про всі мої подвиги, але й явною недовірою і навіть ворожістю до них. Тільки тепер я поступово став усвідомлювати, що стародавня єгипетська магія не зникла без сліду, але залишила після себе уривки таємних окультних знань і жрецької культової практики, що якось збереглися серед фелахів у формі забобонів настільки міцних, що спритність будь-якого заїжджого фігляра або фокусника викликає у них справедливу образу і береться під сумнів. Мені знову впала в вічі разюча схожість мого провідника Абдула з давньоєгипетським жерцем, або фараоном, або навіть усміхненим Сфінксом, я знову почув його глухий, утробний голос, і мною зателіпало.

Саме цієї миті, ніби на підтвердження моїх думок, і сталося те, що змусило мене проклинати ту довірливість, із якою я брав події останніх годин за чисту монету, тоді як вони влаштували справжнісіньку виставу, до того ж дуже неоковирну. Без попередження (гадаю, за сигналом, який непомітно подав Абдул) бедуїни накинулися на мене всією юрбою, і незабаром я вже був сповитий по руках і ногах, і так міцно, як мене не в’язали жодного разу в житті ні на сцені, ні поза нею.

Я пручався, скільки міг, але дуже скоро переконався, що одному мені не вислизнути від двадцятьох із гаком дужих дикунів. Мені зв’язали руки за спиною, зігнули до краю ноги в колінах і намертво скріпили між собою зап’ястя і щиколотки. Бридка шмата у роті й пов’язка на очах доповнили всю картину. Після цього араби закинули мене собі на плечі і стали спускатися з піраміди. Мене підкидало при кожному кроці, а зрадник Абдул невтомно кепкував із мене. Він знущався і глумився від душі; запевняв мене своїм утробним голосом, що дуже скоро мої магічні сили пройдуть превелике випробування, котре зіб’є з мене пиху, якої я набув у результаті успішного проходження крізь усі випробування, які мені пропонували в Америці й Європі.

– Єгипет, – нагадав він мені, – старий, як світ, і таїть у собі безліч загадкових первозданних сил, незбагненних для наших сучасних знавців, усі хитрощі котрих спіймати тебе в пастку настільки дружно провалилися.

Як далеко і в якому напрямку мене тягнули, не знаю. Моє становище виключало будь-яку можливість правильної оцінки. Безумовно можу сказати хіба одне: відстань не могла бути значною, позаяк ті, хто мене несли, жодного разу не додали кроку, і водночас я перебував у підвішеному стані на диво недовго. Ось саме ця приголомшлива стислість пройденого шляху і змушує мене сіпатися щоразу, коли думаю про Ґізу й її плато; сама думка про близькість до щоденних туристичних маршрутів того, що існувало тоді й, мабуть, існує дотепер, кидає мене в холодний піт.

Та жахлива аномалія, про яку я розповідаю, проявилася не відразу. Опустивши мене на пісок, шахраї обв’язали мені груди мотузкою, протягли мене кілька футів і, зупинившись біля ями з порепаними краями, закинули мене до неї дуже нечемним чином. Немов цілу вічність, а то й не одну, я падав, гепаючись об нерівні стіни вузького колодязя, вирубаного в скелі. Спершу я вирішив, що це одна з тих поховальних шахт, якими рясніє плато, але незабаром жахлива, майже неправдоподібна її глибина позбавила мене всіх підстав для якихось гіпотез.

Із кожною секундою весь жах пережитого мною ставав усе гострішим. Що за абсурд настільки нескінченно довго падати в діру, висічену в суцільній вертикальній скелі, і все ще не досягти центру землі! І хіба могла линва, виготовлена людськими руками, виявитися настільки довгою, щоб захопити мене в ці пекельні бездонні глибини? Простіше було припустити, що відчуті мною почуття вводять мене в оману. Я і досі не впевнений у зворотному, адже знаю, наскільки оманливим стає відчуття часу, коли ти переміщаєшся проти своєї волі, або коли твоє тіло перебуває у викривленому стані. Цілком я впевнений лише в одному: що якийсь час я зберігав логічну зв’язність думок і не погіршував у своїй реальності й без того жахливу картину продуктами власної уяви. Найбільше, що могло статися, це своєрідна мозкова ілюзія, від якої нескінченно далеко до справжньої галюцинації.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Крізь браму срібного ключа»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Крізь браму срібного ключа» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Крізь браму срібного ключа»

Обсуждение, отзывы о книге «Крізь браму срібного ключа» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x