Борис Левандовский - Донор для небіжчика

Здесь есть возможность читать онлайн «Борис Левандовский - Донор для небіжчика» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2004, ISBN: 2004, Издательство: Джерела М, Жанр: Ужасы и Мистика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Донор для небіжчика: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Донор для небіжчика»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Найстрашнішою хворобою XX століття вважають СНІД. А чи знаєте ви, що існує хвороба, що на молекулярному рівні схожа на СНІД, але насправді набагато страшніша? Не повірите, але це правда. Її виявив і докладно описав лікар-аматор зі Львова Борис Левандовський. Симптомами цієї хвороби є поступове перетворення людини на істоту, що прагне вбивати. І не просто вбивати, а розривати свої жертви на шматки. На останньому етапі захворювання відбувається… Власне, прочитаєте про це у книзі. Але будьте уважними, хвороба може перерости в епідемію.

Донор для небіжчика — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Донор для небіжчика», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Можливо, у нього різко піднявся тиск. Що він знає про різні припадки, удари? Насправді — нічого. Тим більше, що він знає про віруси? — про ВІЛ? Звичайно ж, знову нічого. А що він знає взагалі про все це, щоб починати робити якісь припущення, як знахар-недоучка з глухого села, де вірять у пелюстки Чудотворної квітки. Що він знає, щоб ліпити з притягнутих за вуха аргументів ідіотську версію, що його знання тепер якимось чином провокує ініціацію вірусу? Він просто починає панікувати: у сусідньому домі хтось випустив гази, а йому вже чується Грім Небесний!

Злість на себе допомогла Германові майже цілком повернутися в нормальний стан.

А тепер йому треба гарно виспатися.

Герман знову відчув неймовірну втому, що на якийсь час відступила перед страхом, викликаним приступом.

Він потягнувся, щоб виключити в салоні машини світло й раптом побачив свою руку. Звичайно, він бачив її і раніше, але тепер він дійсно її як слід розглянув.

Усередині в Германа щось наче обірвалося.

Він повільно підніс до світла іншу руку. Вони обидві тремтіли від перехвилювання, як лапи великої агонізуючої комахи.

«Господи, я ж тут сам… зовсім сам!..»

Руки виглядали так, наче хвилин двадцять пробули в гарячій воді. Як давно це сталося з його руками? Герман гарячково намагався згадати, чи виглядали його руки якось дивно, коли він востаннє підкурював цигарку…

Пам’ять не хотіла допомогти.

Не зважаючи на сильну втому, Герман продовжував тримати руки перед маленькою лампочкою внутрішнього освітлення, поки, нарешті, зрозумів, що вони стали нормальними.

Він почав провалюватися в іншу реальність, де немає ні світла, ні звуків, ні думок… Його поглинув важкий бездонний сон.

Глава у главі

…вона почула Його, хоча була ще дуже далеко — щось підсилювало Його запах; вона була занадто старою, і їй залишалося зовсім недовго; усе її життя минуло в нескінченному пошуку того, чого вона ніколи сама не знала; у неї був лише її Голод, що тільки сам міг підказати, як його задовольнити; він не припинявся з моменту її народження й був першим відчуттям у її житті; коли минав майже весь відпущений їй час, вона зрозуміла, що Голод буде єдиним, що вона відчуватиме, помираючи.

і ось, раптом, вона почула Його, коли її час майже вичерпався, й почала рухатися за запахом — так, це те, що може задовольнити її Голод, але щось підсилювало Його…

вона наближалася, а він сильнішав і сильнішав; незабаром вона втамує свій Голод і відійде у спокої…

і ось вона на місці; можливо, до неї тут устигли побувати й інші, хоча зараз вона нікого не чула; але щось підказувало їй…

вона занурила дзьоб у теплу м'якоть, де перебувало Те, Що наситить її Голод… але щось… залози послали уперед свій вміст… Її охопила радість — зараз!..

несподівано вона зупинилася — Древній Інстинкт загородив її бажання…

тут була Хворість, вона помре голодна…

Похоронне турне: закінчення

Герман прокинувся від того, що хтось торкається його обличчя. Вже був ранок.

«Кимось», хто розбудив Германа, виявився великий нічний метелик, що залетів іще вночі. Відкривши двері машини, Герман акуратно випустив його й вийшов сам. Потім він обмацав обличчя — вікно залишалося відкритим усю ніч — цим, без сумніву, мали скористатися всі комарі в окрузі. Однак він не знайшов слідів яких-небудь укусів.

Потім Герман зробив кілька ковтків кави з термоса й закурив. По всьому тілу відчувалася ниюча слабкість із домішками дивної легкості, немов земне тяжіння упало на кілька відсотків.

Він уважно оглянув свої руки, згадуючи, що йому довелось пережити вночі. Руки виглядали стерпно. Зараз Герман почувався спокійно. Хоч би що трапилося цієї ночі, він дожив до ранку й може все обміркувати. Спочатку варто вирішити, чи продовжувати це Турне, чи повернутися додому? Якщо Турне закінчилося, — то що робити далі? Повертатися до роботи в компанії, особливо після недвозначної розмови з Алексом, сенсу не було, та й не хотілося.

«Не відходь від Головної теми… — крутилось у нього в голові. — Рано чи пізно, але тобі все одно доведеться вирішити це; не намагайся обдурити самого себе, адже ти почав розуміти…»

Щоб прогнати чи хоча б приглушити цей шепіт, Герман обійшов навколо машини.

Сонце ще ховалося у верхівках лісу, що погойдувався. День був не спекотний і не холодний — звичайний день початку вересня.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Донор для небіжчика»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Донор для небіжчика» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Борис Левандовский - Донор для покойника
Борис Левандовский
Борис Левандовский - Бабай
Борис Левандовский
Борис Левандовский - Хэллоуин
Борис Левандовский
libcat.ru: книга без обложки
Борис Левандовский
Борис Левандовский - Другая жизнь
Борис Левандовский
libcat.ru: книга без обложки
Борис Левандовский
libcat.ru: книга без обложки
Борис Левандовский
libcat.ru: книга без обложки
Борис Левандовский
libcat.ru: книга без обложки
Борис Левандовский
libcat.ru: книга без обложки
Борис Левандовский
Борис Левандовский - Двери моего дома
Борис Левандовский
Андрій Курков - Приятель небіжчика
Андрій Курков
Отзывы о книге «Донор для небіжчика»

Обсуждение, отзывы о книге «Донор для небіжчика» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x