Юлія Шеко - Покарані

На широкому підвіконні сидів худий молодик з цигаркою в руках. Олег Павлович ще ні разу не бачив його, тому подумав, що, мабуть, це один з інтернів, котрих їм знову підкинули з тиждень тому. Йому здавалося, що лікарня поступово стає тренувальною платформою для молодих, недосвідчених лікарів, які практикують свої недосконалі вміння на піддослідних людях, а ті навіть про це не здогадуються. Хоча, він зауважив, що був би не проти, якби з часом до їхнього колективу приєдналися професіонали, у вихованні яких він із задоволенням брав участь.

– Взагалі-то, тут не палять, – прогримів серед тиші Олег Павлович, помітивши як здригнувся переляканий інтерн. – Тим паче, для лікаря недопустимо мати таку шкідливу звичку.

Хлопець одразу ж загасив недопалок і викинув його до смітника, зрозумівши натяк лікаря. Олег Павлович помітив велику червону гулю на його щоці.

– Бджола вкусила, – прослідкувавши за поглядом лікаря, мовив інтерн. – Добре, що я сам лікар і знаю як потрібно діяти в таких ситуаціях.

– Бджоли рідко нападають на людей – скоріше то була оса, – підтримав бесіду Олег Павлович.

– Один чорт! – посміхнувся хлопець. – Однаково боляче. Навіщо взагалі ці комахи живуть на Землі? Одна неприємність з ними!

– Оси й справді не несуть особливої користі для людей, – погодився чоловік. – А от бджоли неймовірно важливі для повноцінного функціонування нашої планети. Дослідженнями доведено, що зі зникненням бджіл зникне й уся рослинність на Землі, що в підсумку призведе до вимирання людського роду.

– Але чому? – здивувався хлопець несподіваним фактам.

Можливо, це все було б для нього зрозумілішим, якби він переважав слухати лекції професорів в університеті та читати задані книги, а не палити попід вікнами смердючі цигарки.

– Третина продуктів харчування людини, а у вегетаріанців і більше половини, складається із рослин, котрі ростуть лише завдяки комашиному опиленню, – спокійно пояснив лікар. – Бджоли-медоноси сприяють розмноженню більше 80 відсотків рослин, і більшість з них опилюють саме вони. Тому екосистема планети зазнає глобальної катастрофи, яка врешті решт закінчиться загибеллю всього людства.

Очі хлопця округлилися, але Олег Павлович вже перейшов до іншої теми, згадавши навіщо прийшов сюди.

– Ви привезли хворого з хвилин двадцять тому. Де його речі?

Певно, інтерн не зміг так швидко переключитися на іншу тему, адже відповів не одразу.

– Його забрав Микита Максимович і, здається, відніс до сестринської. Але він зараз на виклику… Якщо хочете, я можу дізнатися куди його поділи.

З-за рогу визирнула маленька голова медсестри, котру Олег Павлович відправив до реанімації. Вона так само несміливо, як і вперше, заговорила до нього:

– Там ще двох привезли…

– Що з ними? – відреагував лікар, в черговий раз переконуючись, що ніч буде пекельною.

– Те ж саме, що і з попереднім – пульс ледь помітний, тиск на найнижчих показниках, дихання повільне та важке. І очі відкриті…

Йому здалося, що вона сама боїться своїх слів, хоч і відчув як йому самому стає злегка не по собі – три чоловіка з однаковими симптомами, без свідомості за один вечір? Що взагалі сьогодні відбувається?

Жінка кинула роздратований погляд у залу, у спробі вичислити порушника тиші.

– Коли у тебе застуда потрібно лікуватися вдома, а не псувати звуками своєї гортані чудову виставу, – пошепки звернулась вона до подруги, що сиділа на сусідньому кріслі.

Та у підтримку похитала головою і знову обернулась до сцени, захоплена вдалою грою акторів. Чесно кажучи, їй було все одно на чоловіка, який так дратував своїм кашлем її давню знайому.

За хвилину покашлювання почало розноситися залою у різних куточках і жінка з жахом подумала, що їх настигла небезпечна хвороба, яка швидко поширюється замкненим приміщенням. Вона й сама відчула першіння в горлі і з занепокоєнням ще раз оглянула залу. Напевно, вона була першою, хто помітив як всередину заповзає густий дим, мовби залишки пекельного вогню; з нестримною швидкістю він заполонив собою глядацьку залу змушуючи людей у паніці покинути свої місця. Та ні у фойє, ні на вулиці вони не отримали полегшення – здавалося, усю країну накрив суцільний туман, перевершивши своєю густотою усі попередні природні явища.

– Ей, що трапилось? – крикнув стривожений чоловік на трибуні.

Він помітив як собаки заповільнили свій хід, а згодом і зовсім зупинилися. Його фаворитка взагалі почала поводити себе дивним чином, закрутившись на місці, ніби не знала куди їй прямувати далі.