Володимир Єшкілєв - Гніздо

Здесь есть возможность читать онлайн «Володимир Єшкілєв - Гніздо» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2018, ISBN: 2018, Жанр: Космическая фантастика, Боевая фантастика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Гніздо: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Гніздо»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

В другій книзі епопеї «Фаренго» «Гніздо» гібридна гра могутніх сил переходить у відкриту війну. І перемога в ній криється не у простуватій солдатській стійкості і не в технічній перевазі. Для перемоги потрібно знайти гніздо, а доки воно не знайдене, наповзатиме темрява. І буде піднятий пил на мертвих планетах, і всі очевидності та розрахунки будуть піддані сумнівам, і в химерних місцях знайдуться не лише сліди невгасимої ненависті… А поки йдуть пошуки і руйнуються репутації, серед космічного металолому згасає кохання двох подружок і народжується політична інтрига.

Гніздо — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Гніздо», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Якщо не помиляюсь, це якось пов’язано з минулорічною катастрофою на військовій базі… Амрідж, здається?

– Волт-Армстрідж, – уточнила Ді. – Це була головна база П’ятнадцятого флоту.

– Так, Волт-Армстрідж… Вибачте, шановні сестри, я погано запам’ятовую назви. Тим більше, що до мене офіційна інформація про цю подію доведена не була. Не той рівень допуску, самі розумієте. Мушу задовольнятись чутками. Колеги розповідали, що базу навмисно заразили цими ґиргами. Терористична акція, так? Наскільки я розумію, ці ґирги виявилися надзвичайно небезпечними ксеноморфами, якщо військові прийняли настільки радикальне рішення. Маю на увазі наказ знищити базу разом із персоналом, ресурсами і кораблями. Якщо я не помиляюся, таке рішення не мало прецедентів в історії Флоту. Я правий?

– Так, маєш рацію, – погодилась Сайкс. – І воно мало під собою достатні підстави.

– Але ж військові об’єкти такого типу повинні мати потужний біологічний захист. Найвищої категорії. Мені, правду кажучи, важко уявити істот, спроможних подолати карантинні бар’єри головної військової бази флоту.

– Ґирги – незвичайні ксеноморфи. Штучні істоти, створені як біологічна зброя однією із древніх цивілізацій, що жила у Першому галактичному циклі. Сотні мільйонів років тому. Ґирги – симбіонти, штучно споріднені з іншими істотами, які можуть створювати локальні гіперпросторові портали. Вони тепер є симбіотичною парою, взаємозалежною на критичному для виживання рівні.

– Ви не жартуєте, сестри? – Зак-Зак помотав головою, ніби струшуючи щойно почуте з вух. – Істоти, які створюють гіперпросторові портали? Що ж це за істоти такі? Для створення подібного порталу потрібна кількість енергії, співмірна з енергією зоряного вибуху. Може, я помиляюся, я ж не фізик…

– Великий Космос знову виявився складнішим, аніж ми його собі уявляли, – мовила Сайкс. – Невідома нам древня цивілізація знайшла істот, яким для виходу на Темні Шляхи не потрібні ані зорельоти, ані енергії галактичних масштабів. На вигляд вони як клубочки темного слизу і можуть жити під панцирними щитками на тілі ґиргів. Ти отримаєш інформацію щодо ґиргів та їхніх гіпотетичних творців вже сьогодні ввечері. А наразі нас цікавлять інші істоти. Й тут вже ти нам розповідатимеш, а ми будемо слухати.

– Ви про чулімбу? А вона яким боком пов’язана з ґиргами і Піфією?

– Наші лінгвісти розшифрували тексти предків. Літописи їхньої війни з ґиргами, які ми знайшли в підземеллях Піфії. Там розповідається, що для боротьби з ґиргами на Піфію з планети, яку вони називали Охеаа, предки привезли звірів, спроможних на відстані руйнувати симбіотичний зв’язок між ґиргами і слизняками-портальниками…

– Цими звірями були чулімби! – Зак-Зак аж підстрибнув. – Це вони! Нащадки сельвійських першопоселенців кажуть, що чулімби за давніх часів полювали на сельвійських василісків. А василіски також симбіонти, і жодна інша тварина не спроможна на рівних боротися з Basiliscus’ saxifragus’ом.

– З цього місця давай детальніше, – запропонувала Преподобна Сайкс. – Сестра Дімера твоя колега, ксенобіолог-сельвіст, вона розуміє особливості місцевої фауни та орієнтується в назвах і класифікаціях. Якщо ж я чогось не розумітиму, то ви вдвох мені розтлумачите.

– Мова йтиме про «каменеломного василіска»? – перепитала в Зака сестра Ді.

– Маєте рацію. Ця істота живе в ущелинах і гірських долинах Аль-Крансу. Її описали ще півтори сотні років тому і кілька екземплярів тоді ж детально вивчили. Надзвичайно небезпечний хижак, що знаходиться на вершині сельвійського харчового ланцюга. Він перебуває у симбіозі з іншою істотою – отруйним Macroclemys saxatilis. Це така летюча комаха. На тілі василіска цих комах живе кілька десятків. Вони виконують роль розвідників і штурмовиків, а сам василіск – авіаносця, координуючого центру та головного мисливця.

– Ти молодець, дуже образно пояснюєш, – заохотила ксенобіолога Сайкс.

Несподівано для себе Зак-Зак набрався сміливості і спитав у Преподобної сестри:

– А це правда, що ви читаєте думки?

– Ми кажемо: «Бачимо думки».

– А от я зараз думаю про василіска. Ви бачите його так, як я його уявляю?

– Я бачу бочкувату істоту на довгих ногах.

– Ноги у нього не довгі.

– Ти щойно відтворив у своїй уяві його ноги, і я тепер бачу, що вони дійсно не дуже довгі. А що це за відростки в нього на морді?

– Щелепи-жували. Дуже видозмінені. Верхня пара жувал – так звані мандибули – в нього трансформувалися у довге штрикало, а нижня пара – хапальна. Бачите, такі серповидні вирости? Вони блищать, тому що змащені паралізуючою секрецією.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Гніздо»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Гніздо» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Володимир Кільченський - Вітри сподівань
Володимир Кільченський
Володимир Різун - СПЕЦНАЗ
Володимир Різун
Віктор Близнець - Ойойкове гніздо
Віктор Близнець
Володимир Владко - Чудесний генератор
Володимир Владко
libcat.ru: книга без обложки
Хвильовий Микола
Володимир Михановський - Таємниця затоки Здохлого кита
Володимир Михановський
libcat.ru: книга без обложки
Адріан Кащенко
Володимир Ричка - Володимир Мономах
Володимир Ричка
Дарина Гнатко - Гніздо Кажана
Дарина Гнатко
Леся Олендій - Гніздо горлиці
Леся Олендій
Микола Хвильовий - Шляхетне гніздо
Микола Хвильовий
Отзывы о книге «Гніздо»

Обсуждение, отзывы о книге «Гніздо» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x