– А можна? – він відразу проникся симпатією до молодої вченої.
– Ходіть сюди, – запросила дівчина, розсуваючи панелі, що відмежовували закуток лабораторного відсіку.
Со Лай зайшов за перегородку. Там, у вузькій кабінці, стояв столик з приладами, а стіну перед ним займала чорна панель, яку прем’єр-лейтенант прийняв за оглядовий екран.
– Я Занга, ксенобіолог, – відрекомендувалась дівчина. – А вас, як я чула, звати Со Лай.
– Підслуховувати недобре, Занго.
– Вибачте, але я не підслуховувала. Я ж не винна, що у ТЕКу 4 4 ТЕК – тимчасовий експедиційний кампус.
важко зберегти приватність. Тут всі усе чують і всі усе знають. Тонкі стінки, маленькі приміщення, все скупчено й залюднено. А ваша розмова з Протоном була секретною, так?
– Покажи йому лачара, – клон зайшов до кабінки і присів на край столу. – Офіцер ніколи не бачив живого лачара. Офіцеру буде корисно його побачити.
– Як давно ви на Сельві? – запитала Занга, з відвертою зацікавленістю розглядаючи фігуру прем’єр-лейтенанта, вигідно підкреслену чорним підскафандровим комбінезоном, поверхнею якого зміїлися золотисті лінії терморегуляторів.
– Одинадцять місяців.
– Кажете, що вже були в експедиціях?
– Бував. На екваторі і в Дощовій долині.
– Ескортували вчених?
– Так. Ми охороняли ваших колег, Занго. Ксенобіологів, ксенопалеологів і ще різних-різних «ксено». Їм вдалось зробити цікаві відкриття.
– Тут, у горах, цікавіше. Майже кожного тижня ми знаходимо невідомих науці істот. «Ті-ді» 5 5 «Ті-ді» – сленгова назва бійця з управління «D» Служби Запобігання.
тут також дуже допомагають. Ми дружимо з «ті-ді». Вам у нас сподобається.
– Можливо. Принаймні знатиму, хто такі лачари.
– Лачарами у нас прийнято називати хижаків Dicrota mesocephalі. Тип – інсектоподи, підтип – псевдохеліцерові, клас – павукоподібні, загін – карноцефали, сімейство – дікроти. Дихають за допомогою трахеєподібних органів, отруйні. Броньові щитки, метасома і педіпальпи 6 6 Метасома – хвостові сегменти лачара. Педіпальпи – хапальні клішні, подібні до клішнів скорпіонів.
в них з ратину, надзвичайно міцні. Були випадки, коли лачари розривали покриття комбінезонів. Ми тепер вирізняємо кілька підсімейств лачарів – дікраноцефали, бутани та арахіни. Бутани – найспритніші, арахіни – найотруйніші.
– Дякую за інформацію, Занго. Проте «ті-ді», – він посміхнувся, демонструючи дівчині, що він не ображається на цю смішнувату назву, – намагаються не обтяжувати пам’ять зайвими подробицями. Ми знищуємо все, що проявляє ворожість або ж є потенційно небезпечним. Не питаючи імен і назв. Навіть якщо панцирі потвор складені з ратину і оргацину. А ви, вчені, потім вже розберетеся, хто з нейтралізованих нами об’єктів був бутаном, а хто не бутаном.
– А нас вчили, що ворога треба знати.
– Погоджуюсь. Але, повірте мені, від того, що я знатиму до якого підтипу та підсімейства належить вороже створіння, мої бойові вміння не зростуть.
– Це ви так думаєте, офіцере Со Лай.
– Ти забагато балакаєш, Занго, – зауважив клон.
– Бачите цю мембрану, – ксенобіолог показала на те, що Со Лай повважав екраном. – За нею знаходиться бокс з лачарами-арахінами. З їхніми імаго, себто дорослими розвинутими формами. Дивіться, офіцере, я роблю мембрану прозорою.
Дівчина доторкнулася до чорної панелі, і перед очима прем’єр-лейтенанта розкрився яскраво освітлений простір, де рухалися великі багатоногі створіння. Щось середнє між броньованими павуками і богомолами. Один із лачарів, розчепіривши численні гострі відростки, блискавично стрибнув на мембрану, і Со Лай не втримався від інстинктивної активації зброї. Його м’язи звично напружились, і сенсор променевого пістолета вловив це напруження, як невисловлену команду. Променевик вистрибнув з поясного кронштейну і вклався цев’єм на долоню правої руки.
– Хороша реакція, – сказав Протон.
Со Лай подивився на клона і зауважив, що на його широкому обличчі немає й тіні іронії. Протон просто констатував, що у майбутнього начальника охорони експедиції швидка професійна реакція на недружні прояви місцевої фауни.
«Але лачар, чи як його там, все одно був швидшим, – мусив подумки визнати прем’єр-лейтенант, спостерігаючи, як решта створінь атакує мембрану, залишаючи на її поверхні жовтуваті смужки отрути. – З такої відстані я б не встиг його гарантовано нейтралізувати».
Планета Сельва
Витяг із сімнадцятого арпікранського видання
довідника «Населені планети»
Сельва (3КВ106:2, перша астрономічна назва Тішерет, піонерська назва Аль-Кранс) – друга планета зоряної системи зірки Ахернар (стародавня назва – Альфа Ерідана). Маса 1,08 земної, орбітальний період 504 стандартні доби, ексцентриситет 0,038, діаметр 15 098 км, сила тяжіння 1,12 земної, кут нахилу екватора до лінії орбіти – 3 градуси, період обертання навколо осі – 26,7 стандартних години. Планета має чотири дрібні природні супутники астероїдного типу, найбільший з яких (розміри 15х12 км) отримав власну назву – Ваупату, на честь зорельота, який вперше доставив людей до системи Ахернару.
Читать дальше