Джон Толкін - Сільмарілліон - Айнулі́ндале, Валаквента

Це імена валар та валіер, і тут було розказано коротко про їх уподобання так, як бачили це ельдар в А́мані. Але чарівні й благородні форми, у яких з’являлись вони перед Дітьми Ілуватара, були лише завісою їхньої істинної краси і сили. І дуже мало сказано тут з того, що знали колись ельдар, але й усі знання ельдар — ніщо, у порівнянні зі справжнім буттям валар, що заглиблюється у віки й місця дуже далекі від наших дум. Серед валар Дев’ятеро були наймогутніші й найбільш шановані, але один полишив їх — і залишилось Восьмеро — А́ратар — Благородні Арди: Манве та Варда, Улмо, Яванна та Ауле, Мандос, Ніенна, та Ороме. Манве їхній Король, і керує їх відданістю Еру, у могутності вони рівні, перевершуючи у порівнянні всіх інших, як валар так і майар, чи будь-кого з посланих Ілуватаром в Еа.

З валар прийшли інші духи, чиє буття також розпочалось до появи Світу, такої ж сутності, що й валар, але нижчого рангу. Це майар — люди валар — їхні слуги і помічники. Їхня кількість невідома ельфам, і небагато з них мають імена на котрійсь з мов Дітей Ілуватара, оскільки в Середзем’ї, на відміну від Аману, майар рідко з’являються у формах видимих для ельфів та людей.

Головний серед майар Валінору, чиє ім’я згадується в історіях Прадавніх Днів — І́лмаре, помічник Варди, та Е́онве — знаменосець і вісник Манве, чия сила рук не перевершена ніким в Арді. Проте з усіх майар О́ссе та У́йнен найбільш відомі Дітям Ілуватара.

Оссе — васал Улмо, він повелитель морів, що омивають береги Середзем’я. Він не спускається в глибини, а любить узбережжя й острови, і радіє вітрам Манве, бо штормом насолоджується він, і сміх його лунає серед бурління хвиль. Його дружина — Уйнен, Повелителька Морів, чиє волосся пролягає крізь всі води під небом. Вона любить всіх створінь, що живуть у солоних течіях, і всі трави, що ростуть там, до неї звертаються мореплавці, бо може вона заспокоїти хвилі, стримуючи бурхливість Оссе. Нуменорці довго жили під її захистом, і поважали її не менш ніж валар.

Мелькор ненавидів море, бо не міг підкорити його. Сказано, що при створенні Арди, намагався він переманити Оссе на службу до себе, обіцяючи йому все королівство і силу Улмо, якщо згодиться служити Мелькору. І в ті давні часи здіймались величезні буруни в морі, руйнуючи цілі землі. Та Уйнен, за проханням Ауле, стримала Оссе, і відвела його до Улмо, і вибачився він, і повернувся до відданості, і залишається вірним Повелителю Вод. Хоча захоплення бурхливістю ніколи не полишало його вповні, і зрідка підіймається він у люті через свою нестримність без будь-якого наказу від Улмо, свого повелителя. Ось чому ті, хто оселились біля моря, чи плавають кораблями, можуть любити його, але не довіряють йому.

Ме́ліан — ім’я майа, що служить Вані та Есте. Довго проживала вона в Лоріені, піклуючись про дерева, немов про квіти в садах Ірмо, перш ніж прийшла до Середзем’я. Солов’ї співають навколо неї, куди б вона не йшла.

Наймудріший з майар — О́лорін. Він теж проживає в Лоріені, але шляхи його часто приводять до дому Ніенни, і від неї навчився він жалості та терпіння.

Про Меліан багато сказано у «Квента Сільмарілліон». Та про Олоріна сказання нічого не говорять, бо хоч любив він ельфів, але ходив між ними невидимим, або у формі одного з них, і не знали вони звідки приходять чарівні видіння та мудрі поради, що вкладав він у їхні душі. У пізні дні він був другом всіх Дітей Ілуватара, і розділяв їхню скорботу, і ті, хто слухали його, прокидались від відчаю і відганяли з’яви темряви.

Останнім знаходиться ім’я Мелькора, того Хто Постав У Силі. Та позбавлений він цього імені, і нолдор, що серед ельфів найбільш постраждали від його люті, звуть його Мо́рґот — Темний Ворог Світу. Велика сила дана була йому Ілуватаром, і рівний був він Манве. У силі та знанні отримав він частку від усіх валар, але повернув це для злих цілей, і витратив свою силу у люті та тиранії. Бо жадав він Арди, й усього, що було в ній, прагнучи королівства Манве, й володіння всіма царствами рівних собі.

З величності впав він, крізь гордість, у презирство до всього крім себе, дух марнотратний та безжальний. Розуміння перетворив він на винахідливість у злих справах, на перекручення за власними бажаннями всього, що міг використати, доки не став брехуном безсоромним. Розпочав він з прагнення Світла, але коли не зміг заволодіти ним сам, спустився крізь вогонь і ненависть до великого палання внизу у Темряві. І використав він Темряву у своїх злих намірах проти Арди, і наповнював нею та страхом все живе.