Джон Толкін - Володар Перстенів

Нуменорці повносили свої поправки. Вони поділили лоа на коротші періоди регулярнішої довжини та пристосувалися до звички починати рік посеред зими, як це практикували люди Північного Заходу; своїм походженням у Першій Епосі нуменорці завдячували саме їм. Пізніше вони також зробили тиждень семиденним і обчислювали його від одного сходу сонця (з-за східного моря) до наступного.

Нуменорська система, як її вживали в Нуменорі, а також в Арнорі та Ґондорі до кінця ери королів, називалася Королівським Літочисленням. Звичайний рік мав 365 днів і ділився на дванадцять астар — місяців, із яких десять мали по 30 днів, а два — по 31 дню. Довгі астар знаходилися по обидва боки Середріччя — приблизно наші червень і липень. Перший день року називався єстаре , серединний день (183-ій) — лоенде , а останній — меттаре , ці три дні не належали до жодного місяця. Кожного четвертого року за винятком останнього у сторіччі ( гараньє ) два ендері , або «середні дні», замінялися на лоенде .

У Нуменорі літочислення почалося з 1 року Другої Епохи (Д. Е.). Нестачу, спричинену вилученням першого дня з останнього року століття, враховували аж останнього року тисячоліття, залишаючи тисячолітню нестачу — 4 години, 46 хвилин, 40 секунд. Додавання було зроблено в Нуменорі в 1000, 2000, 3000 рр. Д. Е. Після Падіння в 3319 році Д. Е. системою послуговувалися на вигнанні, а замінили її новим літочисленням із початком Третьої Епохи (Т. Е.): 3442 рік Д. Е. став 1 роком Т. Е. Визначення високосним 4 року Т. Е. замість 3 року Т. Е. (3444 р. Д. Е.) зумовило появу ще одного короткого року тільки з 365 днями та спричинило нестачу 5 годин, 48 хвилин, 46 секунд. Тисячолітні додавання було зроблено через 441 рік: 1000 р. Т. Е. (4441 р. Д. Е.) та 2000 р. Т. Е. (5441 р. Д. Е.). Щоб усунути допущені помилки та підсумувати тисячолітні нестачі, Марділ Намісник прийняв переглянутий календар для запровадження його 2060 р. Т. Е. після додавання двох днів до 2059 р. (5500 р. Д. Е.), який вінчав 5 із половиною тисячоліть від початку нуменорської системи. Проте все одно залишалося 8 годин нестачі. До 2360 р. Гадор додав один день, хоч аж так багато ще не бракувало. Після того жодних інших поправок не робили (у 3000 р. Т. Е. у зв’язку зі загрозою близької війни на такі речі не зважали). До кінця Третьої Епохи, ще по 660 роках, нестача так і не досягла 1 дня.

Календар, який запровадив Намісник, так і називався: «Календар Намісника». Його поступово прийняли всі носії вестронської мови, крім гобітів. Місяці складалися з 30 днів, також були 2 дні поза місяцями: один — між третім і четвертим місяцями (березень, квітень) і один — між дев’ятим і десятим (вересень, жовтень). Оці 5 днів поза місяцями — єстаре, туїлєре, лоенде, явієре та меттаре — були святами.

Консервативні гобіти продовжували користуватися формою Королівського Літочислення, прилаштованого до їхніх власних звичаїв. Місяці в них були всі однакові, по 30 днів, але між червнем і липнем гобіти мали З літні дні, які в Ширі називалися Літнями або Літоднями. Останній день одного року та перший наступного називалися Різдвянами. Різдвяни та Літні перебували поза місяцями, тому 1 січня було не першим, а другим днем року. У кожному четвертому році, крім останнього року століття [39] У Ширі 1 р. відповідав 1601 р. Т. Е. У Брі, де 1 р. відповідав 1300 р. Т. Е., він був першим роком сторіччя. , були чотири Літні. Літні та Різдвяни були головними святами і часами святкувань. Додатковий Літень містився після Середньорічного Дня, тож 184-ий день високосних років називався Черезлітень і був днем особливих гулянь. Загалом, Різдвяна Пора містила 6 днів, охоплюючи три останні і три перші дні кожного року.

У Ширі запровадили одну власну новацію (згодом прийняту також у Брі), яку назвали Ширською реформою. Там вважали непотрібним і незручним перехід днів тижня при зміні дат із року в рік. Тож за часів Ізенґріма II було вирішено, що непарний день, який порушує послідовність, не матиме дня тижня. Після цього Середрічний День (і Черезлітень) знали тільки за його назвою і сам він не входив у тиждень. Згідно з реформою, рік завжди починався однаковим днем тижня в усі роки, тож ширяни вже не проставляли дні тижня в листах і щоденниках [40] Якщо поглянути на календар Ширу, то можна помітити, що єдиним днем, із якого не починається місяць, є п’ятниця. Так виникла приповідка про «п’ятницю першого», коли мали на увазі неіснуючий день або день, у який навряд чи могли би статися такі події, як політ свиней чи (в Ширі) ходіння дерев. Повністю вислів звучить так: «У п’ятницю 1 Літобруду». . Це було досить зручно вдома, проте не дуже — при мандрівках за межі Брі.