Бодб , або Бодб Дерґ (д.-ірл. bodb derg — червоний ворон), — ірландський бог поезії та мудрости, за однією з версій — син Даґди. У сазі «Викрадення бика з Куальнґе» ( Tain Bo Cuailnge ) він — король манстерського сиду, чий свинопас посварився зі свинопасом короля коннахтського сиду. Під час їхнього двобою, після низки магічних перевтілень, вони перетворились на биків, і тоді Бодба у бичачій подобі (Брунатний бик з Куальнґе) викрадено, що описано в сазі.
Герлінґ — ірландський трав’яний хокей. Історія гри сягає кельтської давнини й налічує 4 тис. років.
Морієн (кін. VII століття) — алхімік і християнський відлюдник, який, за легендою, жив у горах поблизу Єрусалима.
Абу Наср Мухаммед ібн Тархан ат-Туркі аль-Фарабі (бл. 872–950/951) — східний філософ-неоплатонік, правник, космолог, математик, теоретик музики.
Ніколя Фламель (бл. 1330–1418) — французький писець і торговець рукописами. Легенди, ніби він був алхіміком, видобув філософський камінь і винайшов еліксир безсмертя, стали ходити через довгий час після його смерти, в XVII столітті.
Мов жваві рибки серед хвиль, коли росу спиває місяць — цитата з поеми англійського поета-романтика та візіонера Вільяма Блейка (1757–1827) «Європа. Пророцтво» (рядок 163). Мова про дітей Етінтус, Королеви Вод, персонажа Блейкової міфології, який уособлює смертну плоть.
Splendor Solis (лат.) — «Пишнота сонця», версія відомого алхімічного трактату, приписуваного Соломонові Трісмосіну, легендарному алхімікові доби Відродження. Датована приблизно 1582 роком і оздоблена чудовими ілюмінованими мініатюрами.
Таємниця Пелікана — одна із завершальних стадій алхімічного процесу, почервоніння. За легендою, пелікан, що співвідноситься з Христом, який Своєю кров’ю відкупив людство від гріха, завдає собі ран, аби нагодувати власного кров’ю своїх пташенят. Пеліканом називався також алхімічний апарат, уживаний для видобування з речовин есенції за допомогою тривалого занурення в гарячий флюїд.
Таємниця зеленого Дракона — третя стадія алхімічного процесу, позеленіння.
Таємниця Орла — стадія побіління, чи альбедо (лат. albedo — білий колір, білість), у ході алхімічного процесу, протягом якої алхімік очищує перетворюваний метал; одухотворення тіла.
Сіль і Ртуть — два з трьох першоелементів: сіль — тіло, символ чи óбраз, а ртуть — дух чи архетип.
Ате (Ата) — давньогрецька богиня, втілення безуму, заблуду, лиха, загибелі.
Равеннський баптистерій — православна хрестильня єпископа Неона, побудована у V столітті.
Берретта (іт. berretta ) — головний убір католицького священника.
Expositio in Apocalypsin (лат.) — «Тлумачення Апокаліпсису».
Spiritualis intelligentia (лат.) — духовний інтелект.
Liber Inducens in Evangelium Æternum (лат.) — «Вступ до Вічного Євангелія».
Франческо Коссі , власне — Франческо дель Косса (бл. 1430 — бл. 1477) — італійський художник доби Відродження, відомий насамперед своїми фресками.
Fractura Tabularum (лат.) — «Тріщина в скрижалях».
Lex Secreta (лат.) — «Таємний закон».
Ла-Сіла — гірське плато на півдні Італії, в Калабрії.
Чотири Суди — будівля початку XIX століття на набережній річки Ліффі в Дубліні, де містились і містяться найвищі судові установи Ірландії.
Святий Брандан (ірл. Naomh Bréanainn або Naomh Breandán , бл. 484 — бл. 577) — ірландський святий і мореплавець, один із дванадцятьох апостолів Ірландії. За легендою, здійснив подорож до Блаженних Островів (див. прим. 22 до розд. II).
Феаки — в гомерівській «Одіссеї» — мешканці острова Схерія (згодом ототожнювався з Керкірою), до якого Одіссея занесла буря. Багатий, веселий, обдарований усіма благами природи народ, який жив щасливим життям без чвар і турбот.