Уильям Йейтс - Таємна троянда

Ехтґе, донька Срібної Руки — прекрасна богиня з ірландського поганського пантеону; коли її батько, перший король племени богині Дану (див. прим. 30 до розд. І) Нуаду Срібна Рука, втратив руку в битві, Діан Кехт, бог медицини, замінив її на срібний протез. На посаг дістала гору, названу її іменем.

Дайре-каол (ірл. doire — діброва, caol — вузька) і Друїм-да-род (ірл. droim dá ród — межа чи насип між двома дорогами) — місцевості у маєтностях леді Ґреґорі (див. прим. 1 до розд. II).

Каппахтаґл — село, розташоване на півдорозі між містечками Лохрей і Баллінаслоу на сході графства Ґолвей.

Двійчаті двері — традиційні для Ірландії двері, поділені горизонтально на дві половини, з яких нижня могла лишатися зачинена, а верхня — відчинятися.

Голодна трава — за ірландськими віруваннями (сформованими, очевидно, під час Голодомору 1840-х років), латка проклятої трави. Кожен, хто ступав на неї, був приречений постійно мучитися від невситимого голоду.

Кінвара (Кінварра) — приморське село на південному заході графства Ґолвей.

Коннемара — регіон на заході графства Ґолвей.

Дейрдре, Уснех — див. прим. 25 до розд. І.

Країна Юности (ірл. Tir na nÓg ) — рай ірландської міфології, острів вічного блаженства в західних морях.

Ріл — популярний в Ірландії швидкий народний танець шотландського походження.

Коллуні (Колуні) — містечко в графстві Слайґо.

Фенії — див. прим. 4 до розд. І.

Каммен — невелика ділянка громадської землі на півдорозі між містом Слайґо і містечком Стрендгілл.

Кетлін, дочка Гулігена (ірл. Caitlín Ní Uallacháin ) — уособлення Ірландії, ікона ірландського націоналізму. Зазвичай її змальовували в образі старої жінки, яка потребує допомоги молодих ірландців, готових битись і вмирати за свободу Ірландії від англійського гніту.

Нокнарей — гора в графстві Слайґо. За однією з версій, на її верхів’ї, у складеному з каміння кургані, похована королева Медб (в англійській вимові — «Мейв»), див. прим. 19 до розд. І.

Клут-на-Бар (ірл. Cailleach Beare , Стара з Беари, півострова на південному заході Ірландії; можливо, також від ірл. bior(ach) чи beur(ach) — гострий, пронизливий, ворожий) — ірландська поганська богиня-прародителька, а також божество зими. Тут: гора в графстві Слайґо, названа ім’ям богині, бо сáме там, за легендою, вона втопилася в озері, коли їй набридло безсмертя.

Балліґолі — тут: село в графстві Слайґо, неподалік від однойменного міста (є ще два села з такою назвою у Північній Ірландії).

Дарґан — озеро біля села Балліґолі, поряд — руїни однойменного замку.

Рат (ірл. rath ) — стародавня кільцеподібна фортифікаційна споруда, земляна чи кам’яна.

Бланад (Бланайд, Бланід, Блатнат) — донька володаря острова Манайнн (Мен), яку обрав собі за винагороду Курої Мак-Дайре, король Манстеру, допомігши героєві Кухуліну в розграбуванні острова. Придворний поет короля Курої кинувся разом з нею у прірву, аби покарати її за те, що вона змовлялася з Кухуліном убити Курої (Ольстерський цикл саг).

Дейрдре — див. прим. 25 до розд. І.

Ґранія (Ґрайнне) — донька Кормака Мак-Арта, верховного короля Ірландії. Просватана за Фінна Мак-Кумала, на той час — старого вдівця, втекла зі своїм коханим Діармуйдом, одним із Фіннових воїнів, і Фінн переслідував закоханих, аж поки Діармуйд не загинув під час полювання на велетенського вепра (Фіннів цикл саг).

Дермот (англізоване ірл. Diarmait ) — король Лейнстеру, який 1152 року викрав Дерваділлу (Дерворґіллу, англізовані форми ірл. Derbforgaill ), дружину Тіґернана О’Руарка, короля Брейфні (див. прим. 59 до розд. І), середньовічного королівства в Центральній Ірландії. Це призвело до збройного протистояння, в ході якого О’Руарк спалив замок Дермота, і той запросив на підмогу норманів, які вдерлись до Ірландії 1169 року. Дерваділла ж постриглась у черниці.

Кінадайф (англізоване ірл. Coill na Daibchce — Ліс Казана) — ліс між селами Іллетон і Скелп.