Анджей Сапковский - Відьмак. Час Погорди

…обтяжені зверху обов’язковою «нелюдською» донацією — фактично «донація» означає «дарування» (від лат. donatio — «дарування»); акт, згідно із яким якась особа передає право володіння частиною свого майна іншій людині чи структурі. У цоьому разі йдеться про закамуфльований податок у формі «добровільної» передачі певних сум, які можуть виходити за межі законодавчо встановлених податків. У європейській історії такі форми непрямих податків часто накладалися на верстви й групи населення, що не мали усієї сукупності прав «чесного християнина».

…можний герцог чи граф платять кварту з чималої королівщини — королівщина — форма бенефіція, так званої «держави»: земельного пожалування (найчастіше пожиттєвого, хоча із можливістю його пролонгації) із земель, що формально перебувають у фонді королівських володінь (або володінь центральної влади); задля утримання королівщини виплачувався певний чинш формальному володарю. При недотриманні умов володіння земля могла бути відторгнута з власності феодала.

…так званий мур казематний — конструкція муру, при якій між стінами залишалися порожнини, що потім заповнювалися іншим за щільністю матеріалом; в цілому це додавало стіні більшої стійкості при ударах облогових механізмів.

…величезний зіккурат — зіккуратом зазвичай звуть багатоступінчасті башти, чиї тераси поєднуються пандусами, сходами та галереями (походить від аккадського ziqqurrat — «вершина»); у нашій реальності такі башти будувалися цивілізаціями Близького Сходу й мали культову природу. У європейській культурі найвідомішим зіккуратом є легендарна Вавилонська Вежа, символ людської пихи та гордині (а класичне зображення її можна побачити, наприклад, на картині «Вавилонська Вежа» Пітера Брейгеля).

…давали там виставу ваганти та музики — вагант (від лат. vagantes, «мандрівний») — мандрівний музика, спочатку — клірик, який жив поза парафією і не мав офіційного місця у церковній ієрархії; пізніше до цієї категорії долучаються мандрівні жаки, середньовічні школярі та студенти, які в цю епоху не закріплювалися за окремим університетом і вільно переходили з одного учбового закладу до іншого. Із вагантами пов’язують розвиток світської — зокрема любовної та гумористичної — лірики.

…на обох них слід оголошує… — «наголосити слід» — оголосити когось у розшук із призначенням грошової винагороди за його голову.

…у вишитому цехінами сердачку — сердак (або «сардак») — верхній суконний одяг простого крою (з двох шматків сукна, один із яких розрізався на дві частини (поли); прикрашався крученими шнурами чи вишивкою. Сердаки, найчастіше, носили поверх одягу. Цехіни — тут блискучі круглі пласкі прикраси, які нашиваються на верхній одяг; у нашій реальності назва походить від арабського «siccah» — «карбована монета», оскільки спершу так звали золоті венеціанські дукати.

…кошик грушок-бергамотів — сорт груш специфічної, мов би сплюснутої форми плоду. У нашій реальності назва походить від ломбардійського (Північна Італія) міста Бергам. Серед грушок-бергамотів досить відомою є т. зв. «сапежанка», що походить з Польщі.

…вартий він за той вчинок поясу й острог! — при нобілітації зброєносця у рицарський стан окрім меча (символа шляхетного стану) людині вручалися пояс й остроги; пояс (здебільшого — оздоблений, дорогий за вартістю) як специфічний предмет одягу, призначений для носіння меча; остроги — як ознака володіння навченим рицарським конем.

Це слуги Короля Вільх — постать (у нашій реальності), що походить, імовірно, з германського фольклору (там цей персонаж так і зветься: Erlkönig); деякі дослідники вважають, що Король Вільх не є автохтонним німецьким персонажем, що він запозичений Й. Гердером з датського фольклору, де той зветься Ellerkonge і стосується, скоріше, ельфів; інші вказують на близькість його до Herlequin, персонажа англосаксонського та французького фольклору (відомі середньовічні оповідки про короля Герлу, вічного мандрівника на чолі примарного війська; до цього персонажа, до речі, стосується й італійський персонаж комедії дель арте Арлекін). Утім, будь-який варіант походження цього персонажа підтверджує головний для нас мотив: Король Вільх безпосередньо стосується кавалькади мертвих та примар, до Дикого Полювання, а зустріч із ним пророчить щонайменше хворобу, а то й смерть.

Другий кінець дроту тре’ у пляшку вкласти — із дослідженням природної електрики в нашій реальності пов’язаний інший Бенджамін — Франклін (один із творців Конституції США). Франклін вважав електрику «нематеріальною рідиною» і прославився серед наукової спільноти своїх сучасників дослідами із громовідводом, довівши електричну природу блискавки.