Анджей Сапковский - Відьмак. Час Погорди

У Цінтрі кужіль не спадкує… Спадкує там виключно меч — середньовічна традиція знає дві лінії наслідування, які чітко відрізняються одна від одної: «за кужелем» і «за мечем» — відповідно, за чоловічою та за жіночою лініями; таким чином, у ситуації, коли «спадкує меч», за відсутності нащадків чоловічої статі в даної правлячої родини влада після смерті останнього чоловічого представника її переходить до найближчого кровного родича по чоловічій лінії (племінника, дядька, брата тощо).

…якась складнюща символіка, акростихи, інколи майже шифри — акростих (від давньогрец. akros — «крайній» та styhos — «віршований рядок»), різновид вірша, в якому з перших літер (або слів) кожного рядку/строфи ми отримуємо нове — приховане — слово або речення.

Це зветься оріон — не слід забувати, що в нашій реальності сузір’я Оріона — одне з найвідоміших на небосхилі.

Коли прийде бейліф… — у низці країн Старої Європи як за часів Середньовіччя, так і в Новий час бейліф є судовим приставом, помічником шерифа. Має уповноваження арештовувати людей та майно, викликати людей до суду та доставляти їх туди.

Із мого шестидесятифунтового? — йдеться про силу натягування тятиви луку: інакше кажучи, зусилля, із яким тятива давить на пальці лучника; від сили натягування залежить сила, із якою стріла вистрілюється у ціль, швидкість її польоту та вбивча сила. У сучасному законодавстві до мисливської зброї прирівнюються луки із натягуванням до 27 кг; на луки із більшою силою натягування уже слід мати спеціальні дозвільні документи. Що ж до луку, яким похваляється ельфійський стрілець, то він — у перерахунку з фунтів — має силу натягування приблизно 36 кг, що дійсно перевищує відомі середні аналоги бойової зброї.

Гламур. Еліксир, а скоріше — мазь для спеціальних випадків — саме слово «гламур» довгий час означало зовсім не те, що зараз. На межі ХVІІІ ст. слово це, у формі glamour, з’являється в англійській мові й означає «чари, чародійство»; вважається, що походить воно від шотландського gramarye — а те від латинського grammar — «граматика», «книга»; близьким за значенням словом є вживане і в українській мові «грімуар», «книга заклять». Значення «чародійські чари» «гламур» отримав після вживання цього поняття у поемі «The Lay of the Last Minstrel», де воно позначає чари, які поліпшують зовнішній вигляд людей, речей, домівок тощо. У значенні «шарм» слово «гламур» починає використовуватися лише з середини ХІХ століття.

Кредит і рамбурс — у торгівлі (часто — у торгівлі міжнародній) рамбурс — оплата за товар, яка здійснюється за специфічним посередництвом банку; по суті, це сплата заборгованості або зобов’язань через третю сторону в умовах відсутності безпосереднього контакту між тим, хто продає, і тим, хто купує.

Книжка мала назву «Physiologus» — у нашій реальності ми знаємо не просто про низку подібних книг, але, можна сказати, про окремий жанр середньовічної книжкової культури. «Фізіологи» були описом рис та звичок представників тваринного світу — часто представників міфологічних, або міфологізованих. Найвідомішим «Фізіологом» у земному Середньовіччі стали інваріанти тексту, поширеного у пізню античність: той з’явився в Александрії Єгипетській. Саме на основі цього «Фізіологу» в Середньовіччі виникають численні бестіарії, де описи звичок тварин співвідносяться, наприклад, із моральними чеснотами або ж з персонажами Священного Писання (лев як уособлення Ісуса, їжак — як утілення Диявола, дикий віслюк — як уособлення хтивості тощо).

Подвоєно розмір поголовного та гіберни… — гіберна — податок, який брався на утримання війська (найчастіше — на його зимовий постій, коли військо потребувало збільшення видатків; походить від лат. hibernare — «зимувати»); у нашій реальності цей податок лягав на плечі селян та міщан, оскільки шляхта та духовенство були від нього звільнені; додатково гіберною оподатковувалися купці на прибутки від експортних та імпортних товарів (чи то тих, які не є «рідними»). «Поголовним» податком обкладалися усі верстви населення, збирався він з кожного дорослого члена родини — але диференційовано (нижчі верстви сплачували більший відсоток); крім того, додатковим поголовним обкладалися ті верстви та групи, які мали урізані права (наприклад — у нашій реальності — євреї).

…платять, крім того, збільшене пільгове й подимне — подимне — один із найстаріших податків, про які нам відомо з історичих джерел. Суб’єктом сплати ставав «дим» — окреме домогосподарство.