Анджей Сапковский - Відьмак. Час Погорди

Більше того, сама спроба знищення Каер Морену як — окрім іншого — найбільшого оплоту тих самозваних чародіїв, була проведена за допомогою магів Капітулу — і стала чи не останньою операцією зі знищення ренегатів-недобитків. Тут ми знову можемо надати слово Трісс Мерігольд: «без допомоги чародіїв фанатики не здобули б тоді замок. І отой мерзотний пасквіль, отой поширений «Монструм», який збудив фанатиків і надихнув їх на злочин, також, подейкують, був анонімним твором якогось чарівника» (КЕ).

І, мабуть, із тим певною мірою пов’язано й нелюбов магів до відьмаків — нехай навіть на повсякденному рівні та й пояснюється профанізацією відьмаками Великого Мистецтва.

Нарешті, останньою ланкою у системі зв’язків тих, кого стосується магічне мистецтво, є історія зі студентами, які відсіюються — через різні причини — під час навчання. Бо академії магії закінчують не всі — і не всі стають навіть асистентами-підмайстрами. Саме таким є уже відомий читачеві садист та вбивця Ріенс: «Він два роки навчався у школі чародіїв у Бан Арді. Витурили його звідти, впіймавши на мілких крадіжках» (ЧП). А два роки, як виявляється, строк достатній, щоб засвоїти основи магічних знань і вміти накладати прості закляття (наприклад, паралізуючі чи прості бойові).

Інакше кажучи, раз засвоєні магічні знання залишаються із колишнім студентом назавжди, не елімінуються після вигнання з чарівницької конфратерії.

І цей факт чудово відомий королівським службам: саме вони чигають під ворітьми магічних шкіл, саме вони пропонують магам-недоучкам роботу — шпигунів, дізнавальників, найманих убивців: «Під школою, як завжди, чатували вербувальники з кедвенської розвідки. Ріенс дав себе завербувати. Що він робив для розвідки Кедвену, встановити мені не вдалося. Але піна зі школи чародіїв зазвичай вчиться на вбивць» (ЧП).

Професійні ж маги невдахами, витуреними зі шкіл, принципово гребують: за всі події циклу приклад співпраці офіційного мага й вигнанця-недучки є лише один: Вільгефорц та Ріенс — причому підставою для їхньої співпраці є не психологія, а суто матеріальні інтереси: Ріенс — найманий працівник, і не більше.

Ergo. Такий у світі відьмака, так би мовити, «Шлях Мага»: від маргіналій соціального світу, де перебуває більшість із них до приходу в магічні школи — некрасивих і потворних дівчаток, хлопців-волоцюг, небажаних виплодів миті хтивості магічно обдарованих батьків, — до вершин світу й до перетворення на тих, кому здається, що в їхньому кулаці долі усього людства.

Але магія — жива і природна сила — раз у раз вислизає із хватки людини, а призначення творить світ, не зважаючи на думки про те навіть і найсильніших з магів. Бо «Магія є Хаосом, Мистецтвом і Наукою. Вона є прокляттям, благословенням і поступом.… Бо в кожному з нас є Хаос і Порядок, Добро й Зло» [19] Скорочення назв творів: ГР — «Голос розуму» (збірка «Останнє бажання»). МЗ — «Менше зло» (збірка «Останнє бажання»). ОБ — «Останнє бажання» (збірка «Останнє бажання»). ММ — «Межа можливого» (збірка «Меч призначення»). КХ — «Крихта льоду» (збірка «Меч призначення»). КЕ — «Кров Ельфів». ЧП — «Час Погорди». .

Саовін — свято початку зими в кельтському календарному циклі в нашій реальності. Свято це в нас відоміше під назвою Самайн, святкувалося воно протягом трьох днів на початку листопада. Саме в цей час, згідно із віруваннями кельтів, відчиняються Чарівні Пагорби, проходи до потойбіччя. Відповідно, під час Саовіну темні сили досягають піку своєї могутності та активності.

Бургграф — у нашій реальності посадова особа, що є фактичним правителем міста, але не обирається, а призначається як сеньйор центральною владою.

Петльований хліб — хліб з борошна, яке пройшло спеціальну повторну обробку та помол. У цьому разі борошно тонко розмелюють та просіюють, а хліб, відповідно, стає не таким грубим, як із борошна «первинного» помолу. Хліб тоді печеться з житнього просіяного борошна й пшеничного борошна вищого сорту.

…в імлі бачили Діву Мору — так звана Діва Мору, або Морова Діва — уособлення морових хвороб; відповідно до народних вірувань, напередодні мору його можна побачити у вигляді надприродної істоти: Діви величезного росту, вдягнену в біле, із розпущеним волоссям; вона обходить хати, просовує у вікна та двері руки та махає на хазяїв червоною хустиною, передаючи тим морову заразу.

…невеличкий кульовий арбалет-репетер — різновид арбалету специфічної конструкції (назва походить від фр. répetere — «повторювати»): тятива в них подвійна, а в центрі її закріплено невеличкий мішечок для кулі. Досить часто такий арбалет був багатозарядним — для перезаряджання треба було пересунути спеціальний важіль (звідси походить і його назва: від повторення руху перезаряджання).