Олег Авраменко - Всі Грані Світу

Здесь есть возможность читать онлайн «Олег Авраменко - Всі Грані Світу» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Всі Грані Світу: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Всі Грані Світу»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Будьте обережні, повертаючись додому з роботи, і гарненько подумайте, перш ніж підбирати заблудлого кота. Він може виявитися зовсім не тим, ким здається на перший погляд, і через нього ви вклепаєтеся в таку пригоду, яка не уявлялась вам навіть у найбурхливіших фантазіях і не снилася в найжахливіших снах. Усе передбачити просто неможливо — адже світ такий багатогранний…
Перша книга трилогії про Грані. Розширена версія роману „Сутінки Великих“, що був опублікований у видавництві „Джерела М“. Пропонований текст доповнено розділами, написаними для російського видання („Все Грани Мира“).

Всі Грані Світу — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Всі Грані Світу», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

А невдовзі я виявив, що й Сандра знає про нас більше, ніж хоче показати. Попервах це була лише неясна підозра, що ґрунтувалася на загальному враженні від наших бесід, але за тиждень вона не забарилась підтведитися фактами. На жаль, ці факти я не міг пред’явити за доказ Інні, яка вельми скептично ставилася до моїх підозр щодо Сандри.

А річ була ось у чому. Під час мого третього нічного чергування наша з Сандрою розмова звернулася на Іннину родину і на мої стосунки з тестем та тещею. Деякі Сандрині зауваження навели мене на думку, що їй відома одна таємниця, яку звірив мені жінчин батько і про яку сама Інна не знала — а саме, що вона є прийомною дочкою. Спершу я вирішив був, що мені просто здалося, але потім, гарненько обдумавши почуте від Сандри, переконався, що це справді так. Іншого пояснення її словам я не знаходив. А звідси випливало, що Сандра, як і Сідх, не була цілком щира з нами і приховувала щось важливе.

Проте я не став тиснути на дівчину в намаганні змусити її до відвертості. Між нами лише почали налагоджуватися довірливі стосунки, і я не хотів піддавати нашу щойно народжену дружбу аж надто суворому випробуванню, змушуючи Сандру порушити наказ начальства. Вона, либонь, і так завинила перед Сідхом, коли поділилася зі мною своїми здогадами — а може, не просто здогадами. Я бачив, що Сандру пригнічує вся ця потаємність, часом вона ставала похмурою, поринала в задуму, і мені здавалося, що вона вже ладна знехтувати наказами і чесно розповісти нам усе, про що знає і про що здогадується. Проте щоразу почуття обов’язку брало в ній гору, і вона стримувала себе…

*

Так минуло два тижні — не без сюрпризів, та загалом спокійно, — аж раптом, у ніч з п’ятнадцятого на шістнадцятий день подорожі зник Віштванатан Сідх.

Мілош, що змінив Сідха на варті, стверджував, що інквізитор, розбудивши його, негайно ліг спати і до самого підйому з намету не виходив. Штепан, який разом з Йожефом та Желю ділив намет з Сідхом, рішуче це заперечував. Тієї ночі він спав погано, раз по раз прокидався і був певен, що після чергування інквізитор до намету не повертався. Під ранок барон вирішив, що Сідх ліг спати в іншому наметі, і аж до сніданку про нього не згадував. Младко, який чергував перед Сідхом, не міг пригадати нічого, що проливало б світло на цю історію. За його словами, Сідх перебував у чудовому настрої, як завжди, приязний і добродушний. Леопольд, що прокинувся був серед ночі і півгодини правив теревені з Сідхом, також не помітив у його поведінці нічого підозрілого. На моє прохання, кіт розпитав Сідхову Ґіту, але не зміг витягти з неї жодного корисного факту. Та обставина, що інквізитор зник, не прихопивши з собою кішку і не взявши нічого, крім шаблі, одночасно і трохи заспокоювала, і ще дужче насторожувала. Рівною мірою це могло свідчити як про те, що він просто пішов на прогулянку, так і про те, що залишив табір поспіхом і навіть проти своєї волі.

Квапливо поснідавши, ми ретельно прочесали околиці, однак не знайшли жодного сліду, залишеного Сідхом. Сандрині спроби встановити з ним зв’язок теж не дали результату. У відчаї вона стала навмання надсилати виклики на сусідні Грані, але це було ще безнадійнішою справою, ніж шукати голку в копиці сіна. За найскромнішими нашими підрахунками, кількість Граней, що на них міг потрапити Сідх з часу свого зникнення, вже перевищила сотню тисяч і щохвилини зростала в ґеометричній прогресії. Та й у кожнім разі, якби інквізитор міг (і хотів) зв’язатися з нами, то давно б так учинив і не змушував нас хвилюватися. Ми робили найрізноманітніші припущення з приводу його зникнення, починаючи з банального нещасного випадку — вийшов прогулятися в лісі, і там його зжер невідомий нам великий хижак, — і закінчуючи підступами темних сил.

Ми з Інною та Сандрою, мабуть, разів десять перевірили цілісність захисного купола і не виявили в ньому ні найменшої вади. Ніщо густіше за повітря не могло потрапити ззовні до табору, не зруйнувавши захист і не здійнявши тривоги. Правда, Сандра говорила, що деякі пекельні істоти здатні перетворюватися на газоподібну хмару, а отже, теоретично могли проникнути крізь силовий бар’єр. Та навіть у такому стані вони зберігали свою інфернальну сутність, і наші коти мали відчути їхню присутність. Отже, Сідх вийшов за межі табору сам — а що з ним сталося далі, нам залишалося тільки гадати.

Особливо паскудним був варіант, що про нього першим заговорив Штепан. Я збагнув, до чого він хилить, буквально з перших же його слів, щойно барон почав розпитувати Сандру про Сідха. Не буду критися: мені також спадало на думку, що з інквізитором може бути не все чисто, проте я ніяк не наважувався висловити її вголос. Дуже не хотілося погано говорити про нього, а надто ж підозрювати в зраді, коли він, можливо, лежить десь мертвий, а зграя голодного вороняччя влаштувала над його тілом свій моторошний бенкет… Тому в душі я був удячний Штепанові, що він позбавив мене прикрої необхідності самому порушувати цю тему.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Всі Грані Світу»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Всі Грані Світу» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Олег Авраменко
libcat.ru: книга без обложки
Олег Авраменко
libcat.ru: книга без обложки
Олег Авраменко
Олег Авраменко - Принц Ґаллії
Олег Авраменко
Олег Авраменко - Дорога на Тир Минеган
Олег Авраменко
libcat.ru: книга без обложки
Олег Авраменко
Олег Авраменко - Игры Вышнего Мира
Олег Авраменко
Олег Авраменко - Грани Нижнего Мира
Олег Авраменко
Олег Авраменко - Все Грани Мира
Олег Авраменко
Олег Авраменко - Сын Сумерек и Света
Олег Авраменко
Отзывы о книге «Всі Грані Світу»

Обсуждение, отзывы о книге «Всі Грані Світу» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x