Террі Гудкайнд - Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

Вона подала Оуену котел. Хлопець побіг до дверей, щоб поставити його в холодний струмок. Кара послідувала за ним впевнитися, що нічого не трапиться з єдиною речовиною, здатною врятувати життя Річарда.

Дженнсен сіла на підлогу з іншого боку від ложа брата і взяла його за руку. Келен відкинула волосся з обличчя, сіла поруч з Річардом і взяла його за руку, чекаючи повернення Кари й Оуена.

Бетті стояла в дверному отворі, піднявши вуха, і обнадійливо махала хвостом, коли Дженнсен або Келен дивилися на неї.

Здавалося, до повернення Оуена пройшли години, хоча Келен знала, що насправді минуло дуже мало часу.

— Процідіть розчин через тканину, але не натягуйте її туго, просто дайте рідині пройти крізь тканину, поки не наберете половину чашки, — спрямовував їх дії Річард. — Коли зробите це, додайте до рідини масла.

Всі дивилися, як Келен виконує його інструкції, подаючи те, що їй було потрібно, забираючи використані предмети. Набравши достатньо рідини в чашку, вона додала масла.

— Перемішай це паличкою кориці, — сказав Річард. Оуен скочив на табурет.

— Пам'ятається, я бачив корицю десь тут.

Він швидко знайшов паличку і подав її Келен. Вона перемішала золоту рідину, але це не допомогло.

— Вода і олія не хочуть змішуватися, — пояснила вона Річарду.

Його голова відкинулася в протилежний від неї бік.

— Продовжуй мішати. Настане момент, коли вони раптово з'єднаються.

Сумніваючись, Келен продовжувала слідувати інструкції. Вона бачила, що масло зібралося в кульку і не змішується водою. Чим більше воно охолоджувалося, тим менше було схоже на те, що коли-небудь у неї щось вийде.

Келен відчула, що сльози біжать по обличчю і падають з кінчика підборіддя.

Рідина в чашці остигала. Вона продовжувала мішати, не бажаючи говорити Річарду, що нічого не виходить, судорожно ковтаючи зростаючий ком у горлі.

Вміст чашки почав густіти. Келен задихнулася. Вона моргнула. Раптово вода і масло змішалися в одну густу, сиропоподібну рідину.

— Річард! — Вигукнула вона. — Вийшло. Все перемішалося. Що тепер?

Він підняв руку.

— Готово. Дай його мені.

Дженнсен і Кара допомогли йому сісти. Келен взяла чашку двома руками і обережно піднесла до губ чоловіка. Вона нахилила її, щоб він міг пити. Річард пив, часто зупиняючись, намагаючись не кашляти.

У чашці було набагато більше зілля, ніж в маленькій пляшечці, але Келен порахувала, що, можливо, доза ліків повинна бути збільшена, оскільки Річард приймає її дуже пізно.

Коли він закінчив пити, жінка підняла чашку і поставила її на стіл.

Вона злизала краплі рідини з пальців. Протиотрута злегка пахла корицею, а на смак була солодкою і пряною. Вона сподівалася, що склад був правильним.

Річард намагався відновити дихання. Люди обережно поклали його на носилки. Руки лорда Рала тремтіли. Виглядав він препогано.

— Дайте мені відпочити, — пробурмотів він.

Бетті, яка все ще стояла на порозі і пильно дивилася, замекала від нетерплячого бажання увійти.

— З ним все буде в порядку, — заспокійливо сказала Дженнсен подрузі. — Залишайся там і дай Річарду відпочити.

Бетті тихо відійшла і лягла на порозі, вирішивши почекати. Ніч буде довгою. Келен не думала, що їй вдасться заснути, поки вона не дізнається, що з Річардом все в порядку.

Зедд показав.

— Тут ще один, якого потрібно прибрати, — звернувся він до Чейза.

Чейз був одягнений в кольчужну сорочку поверх туніки з дубленої шкіри. Щільні чорні штани тримала срібна пряжка, прикрашена знаком охоронця кордону. Під чорним плащем на ремінцях кріпився невеликий арсенал: починаючи від маленьких тонких шипів, що вміщалися в кулаці і призначених для акуратного проколювання черепа, до серповидної бойової сокири, яка використовувалася для відділення голови одним ударом. Чейз був смертоносніший, ніж будь-який з їхніх ворогів.

Так було і в минулому, коли їм потрібні були різноманітні навички хранителя кордону. Чейз здавався людиною, яка не має вузької спеціалізації.

Велетень перейшов через фортечний вал і нахилився, щоб витягти ножа з тіла.

— Ось він де, — задоволено пирхнув Чейз, підносячи ніж з горіховою ручкою до світла для огляду. — Я вже було занепокоївся, що втратив його назавжди.

Він, не дивлячись, вклав нож в порожні піхви. Потім чоловік підняв заклякле тіло, схопивши його за пояс однією рукою, підійшов до амбразури і викинув труп в отвір.

Зедд подивився через край. За стіною починався гранітний обрив, так що викинуте тіло пролетить не менше кількох тисяч футів, перш ніж стикнеться зі скелею. Далеко внизу розкинувся ліс.