Террі Гудкайнд - Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

Люди побігли до будівель, щоб знайти необхідні для спорудження носилок речі.

Келен швидко вийняла бляшанку з полиці і відкрила її. У ємності містився жовтий порошок. Це був правильний колір. Вона нахилилася і показала його Річарду, який лежав на ношах. Він дотягнувся до банки і взяв дрібку.

Понюхав, лизнув язиком і кивнув.

— Зовсім трошки, — прошепотів він, простягаючи до неї руку. Келен підставила долоню, на яку він насипав трохи порошку. Залишок Річард витрусив на підлогу, не в силах насипати його назад. Келен додала маленьку порцію порошку з долоні в один з горщиків з киплячою водою.

Тканий мішечок з травами був опущений в інший мішечок з гарячою водою. Суміші з сушених грибів набубнявіли в маслі. Інші люди, слідуючи вказівкам Річарда, розтирали стебла рослин.

— Лобелія, — сказав Річард, закривши очі.

Оуен нахилився до нього.

— Лобелія? — Перепитав він.

Річард кивнув.

— Вона повинна бути серед висушених рослин.

Оуен повернувся і почав шукати. Сотні маленьких квадратних шухлядок були розвішані всередині по будинку, де жив чоловік, що виготовив отруту і протиотруту. Це була маленькє, в одну кімнату, погано освітлене приміщення з мізерним оздобленням. Воно не надто відрізнялося від будинків інших травників, які доводилося бачити Келен, але ця людина мала чудову колекцію інгредієнтів. Більш того, одного разу він приготував протиотруту, і по всій видимості, з того, що знаходилося в будинку.

— Ось вона! — Оуен підніс пакетик до Річарда, щоб той міг подивитися. — На етикетці було вказано «лобелія».

— Подрібни невеликий шматочок, величиною з половину твого пальця, просій щоб відкинути волокна, і потім поклади в пляшку з темним маслом, — роз'яснив Річард.

Він розбирався в рослинах, але його знань явно було б недостатньо, щоб приготувати такі ліки. Здавалося, його направляє сам дар.

Лорд Рал чи то перебував у трансі, чи то за нього говорила його підсвідомість. Келен точно не могла в цьому розібратися. Чоловік ще дихав. Жінка не знала, що ще можна зробити для його порятунку. Якщо вони нічого не зроблять, він скоро помре. Поки Річард лежав на ношах, йому було досить комфортно, але це не допоможе йому одужати.

Вони швидко добігли до Уілтертона, але Келен здавалося, що пройшло дуже багато часу.

— Деревій, — прошепотів Річард.

— У якому вигляді? — Нахилилася вона уточнити.

— Масло.

Келен пройшла уздовж полиць з маленькими пляшечками і знайшла одну з написом «масло деревію». Вона опустилася і показала склянку темного скла Річарду.

— Скільки? — Жінка підняла руку чоловіка і помістила на неї пляшечку, щоб він міг визначити кількість. — Скільки?

— Вона повна? — Перепитав хворий.

Келен швидко витягла дерев'яну пробку.

— Так.

— Половину, — вирішив Річард. — Додай до інших масел.

— Я знайшла піретрум, — оголосила Дженнсен, злазячи з табуретки.

— Приготуй розчин, — пояснив Річард.

Келен вставила пробку назад і присіла поруч з Річардом.

— Що далі?

— Приготуй настоянку коров'яку.

— Коров'як, коров'як, — бурмотіла Келен, повертаючись до полиць.

Слідуючи вказівкам Річарда, півдюжини чоловік працювали над протиотрутою: кип'ятили, змішували, кришили, розтирали, проціджували і вимочували. Вони змішували ті препарати, які вже були готові, і поділяли ті, над якими працювали. Їх робота, різноманітні завдання, які давав їм Річард, складалися і вели до точно визначеного результату.

Річард жестом підкликав Оуена. Чоловік, опускаючись на коліна біля ліжка вмираючого, обтрусив штани.

— Холод, нам потрібне щось холодне, — промовив Річард. — Нам потрібно знайти спосіб охолодити це.

Оуен трохи подумав.

— Тут неподалік є струмок.

Річард показав на деякі з приготованих інгредієнтів.

— Злий вміст цих мисок в котел киплячої води разом з порошками. Потім віднеси котел до струмка. Опусти котел у воду, щоб охолодити його. — Річард застережливо підняв палець, — Але не став котел занадто глибоко в воду, і не дай воді перелитися через край, це все погубить.

— Не дам, — схилив голову Оуен.

Він нетерпляче чекав, поки Келен виллє вміст мисок в котел. Жінка не знала, чи є якийсь сенс в тому, що вони роблять, але вірила в розум і дар Річарда. Звичайно, він все прорахував і взяв до уваги всі можливі складнощі, які можуть виникнути. Якщо дар направляє його в процесі приготування протиотрути, це врятує йому життя.

Келен не знала, що ще могло б допомогти.