Террі Гудкайнд - Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг

У наступаючій темряві Річард спостерігав за виразом її лиця. — Що ти знаєш про це створіння Джегана?

— Небагато, — визнала Ніккі. — Одна з моїх колишніх Сестер шепнула мені кілька слів, ідучи в подорож.

— Подорож?

— У світ мертвих.

Тон її голосу, погляд, який дивився в сторону, не давали Річарду запитати, що змусило жінку пуститися в таку подорож. — Так що вона тобі сказала?

Ніккі втомлено зітхнула. — Джеган робить зброю з полонених добровольців. Молоді чарівники думають, що жертвують собою для загального блага. Ніккі струснула головою, шкодуючи про таку оману. — Та Сестра сказала мені, що Ніколас — всього лише сходинка в просуванні Його Високоповажності до своєї істинної і благородної мети. Ніккі глянула, щоб переконатися, що Річард уважно слухає. — Вона ще сказала, що Джеган близький до створення істоти, подібної до тієї, що він знайшов у стародавніх книгах, але яка буде набагато більш смертоносна і неприборкана.

Волосся на потилиці Річарда заворушилися. — Істота? Яке істота?

— Чудовисько. Неприборкане чудовисько.

Річард сковтнув від зловісного звучання цього слова. — Що воно може? Що ти дізналася? Яке воно?

Здавалося, щось заважає йому голосно вимовити це слово, ніби його звук міг викликати звіра з навколишньої ночі.

Ніккі відвела непевний погляд. — Коли Сестра відходила в світ смерті, вона посміхнулася, немов Володар, який захопив душу, і сказала — Коли Річард Рал використає свою силу, звір тут же дізнається про це. Тоді він знайде і вб'є Річарда Рала. Його життя підходить до кінця, як і моє.

Річард змусив себе моргнути. — Вона говорила ще щось?

Ніккі струснула головою. — Далі вона забилася в болісній смертній конвульсії. Кімнату накрила темрява, коли Володар забрав її душу в оплату за угоду, укладену нею колись.

— Мене турбувало це — як ця істота знайшла нас. Однак я не думаю, що ситуація настільки безнадійна, як здається. Немає жодних доказів, що на наш загін дійсно напало саме воно. Зрештою, ти не користувався своєю силою, звір Джегана не міг виявити тебе.

Річард дивився вниз на свої чоботи. — Коли напали солдати, — вимовив він низьким голосом, проводячи пальцем по краю підметки, — я використовував дар, щоб відхилити стріли. Тільки одну — не встиг.

— Лорд Рал, — сказала Кара, — я не думаю, що було так. Мені здається, щоб відхилити стріли, ви користувалися мечем.

— Тебе там не було, ти не бачила, як усе відбувалося. — Відповів Річард, похмуро хитаючи головою. — Мечем я відбивався від солдатів, відхиляти їх стріли я не міг. Від стріл я захищався за допомогою мого дару.

Ніккі випросталась. — Ти використовував дар? Як ти його закликав?

Річард стомлено знизав плечима. Хотів би він більше знати про те, як і що він зробив. — Через необхідність, я вважаю. Не знав, що мене притягнуть за це до відповідальності…

Вона м'яко торкнувся його руки. — Нерозумно звинувачувати себе. Ти не міг цього знати. Якби ти цього не зробив, ти був би убитий. Твої дії врятували тобі життя. Ти нічого не знав про звіра. Не ти один у відповіді за все це.

Річард, насупившись, дивився на неї. — Що ти маєш на увазі?

Ніккі відкинулася назад, притулившись до кам'яної стіни. — Боюся, я теж, можливо, допомогла йому знайти нас.

— Ти? Але як?

Я використала Магію Збитку, щоб позбутися від твоєї крові, щоб вилікувати тебе. Хоча Сестра не говорила нічого певного, у мене було неспокійне відчуття, що ця істота може бути якимось чином пов'язана з підземним світом. Якщо це правда, то коли я знищила твою кров за допомогою магії Збитку, я необережно дала цьому звірові відчути, так би мовити, смак твоєї крові.

— Ти вчинила правильно. — Сказала Кара. — Ти зробила те єдине, що могла. Дозволити лорду Ралу померти, значить дати Джегану те, чого він добивається.

Ніккі поклоном подякувала Карі за її слова.

Річард перестав затримувати дихання. — Що ще ти можеш розповісти про це?

— Боюся, більше нічого. Сестра сказала, що Сестри, які експериментували зі створенням зброї з людей, створили Ніколаса, щоб уточнити деякі деталі, перш ніж приступити до більш важливої роботи. Деякі з них померли, створюючи Ковзаючого, і з рештою Сестер, так само не шкодуючи нікого, Джеган наближається до своєї мети. Імператор використовує всіх, хто в нього залишився, а Сестер залишилося достатньо, щоб досягти цілі. Очевидно, створення звіра було значно складнішим, ніж створення ковзаючого, але результат, як кажуть, вартий того. Я підозрюю, що він наказав діяти найкоротшим шляхом, а найкоротший шлях пролягає через Підземний світ.