Джон Толкін - Сильмариліон

Улумури Великі ріжки Улмо, які виготовив мая Салмар. 15,28

Улфанґ Званий Чорним; ватажок східнян, котрий разом із трьома синами пішов за Карантіром і під час Нірнает-Арноедіаду зрадив його. 157, 193, 197

Улфаст Син Улфанґа Чорного, загинув од рук синів Бора під час Нірнает-Арноедіаду. 157,197

Уманьяри Так називали ельфів, котрі вирушили в мандрівку на захід од Куівіенену, та не досягли Аману: «Неаманські ельфи», на відміну від аманьярів — «Аманських ельфів». 43,46

Умарт «Безталанний» — таким вигаданим ім’ям Турін, коли був у Нарґотронді, називав свого батька. 216

Умбар Велика природна гавань і фортеця нуменорців на південь од Затоки Белфалас. 281

Унґоліанта Велетенська павучиха, яка разом із Мелкором знищила Дерева Валінору. Шелоба у «Володарі Перстенів» була «останнюю дитиною Унґоліанти, яка тривожила цей нещасний світ» («Дві Вежі» IV 9). 65-69, 72, 73, 82, 90, 95, 117, 129, 165, 259

Уртел Один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155

Урулокі Мовою квенья — «вогняна змія», дракон. 112, 219

Утумно Перше чимале укріплення Морґота на півночі Середзем’я, що його знищили валари. 24, 25,29, 36, 39, 74

Фаеліврін Так Ґвіндор називав Фіндуілас. 216

Фалас Західні узбережжя Белеріанду на південь од Неврасту. 49, 90,91, 102, 161,201,218

Фалатар Один із трьох мореплавців, котрі супроводжували Еаренділа під час його мандрівок. 258

Фалатріми Телерські ельфи Фаласу, котрими правив Кірдан. 49

Фалмари Морські ельфи; так називали телерів, котрі покинули Середзем’я, вирушивши на Захід. 44

Фаразон Див. Ар-Фаразон .

Феанор Найстарший син Фінве (єдина дитина Фінве та Міріель), зведений брат Фінґолфіна та Фінарфіна; найвеличніший із нолдорів, очільник їхнього повстання; творець феанорського рукописного шрифту; виготовив Сильмарили; поліг у Мітрімі під час Даґор-нуін-Ґіліату. Його звали Куруфінве ( куру — «вміння»), й він передав це ім’я своєму синові — Куруфіну; проте його зазвичай іменували так, як колись нарекла його мати — Феанаро , «Дух Вогню», тільки перетворивши цей варіант імені на синдарське Феанор . Розділи 5-9 і 13 у різних місцях; див., зокрема: 51-54, 58, 102, 103. У решті випадків його ім’я фігурує у словосполученні сини Феанора .

Феантури «Повелителі Духів» — валари Намо (Мандос) та Ірмо (Лоріен). 15, 16

Фелаґунд Так називали Короля Фінрода після того, як він заснував Нарґотронд; це ймення гномівське за походженням (фелак-ґунду — «прорубувач печер», але в тексті перекладено як «Володар Печер», 51). Див.: Фінрод .

Фінарфін Третій син Фінве, молодший зі зведених братів Феанора; залишився в Амані після Вигнання Нолдорів і правив рештою свого народу в Тіріоні. Єдиний із-поміж нолдорських принців мав золоте волосся, яке успадкував од матері Індіс (ваньярської ельфійки, див.: Ваньяри ) та яке стало характерною ознакою його нащадків. 50, 56,61,62, 76, 77, 79,82, 152,171. Часта поява імені Фінарфіна пов’язана зі згадками про його синів і народ.

Фінве Очільник нолдорів під час мандрівки на захід од Куівіенену; Король Нолдорів в Амані; батько Феанора, Фінґолфіна та Фінарфіна; загинув од рук Морґота у Форменосі. 41,42,44, 47, 48, 50, 52-55, 61-63, 67, 70-71; згадується також у стосунку до його синів і народу.

Фінґолфін Другий син Фінве, старший зі зведених братів Феанора; Верховний Король Нолдорів Белеріанду, котрий мешкав у Гітлумі; загинув під час поєдинку з Морґотом. 451,55,60-62, 76, 77 79, 80, 82-84, 101, 104-106, 111, 112, 115, 117, 121, 128, 149, 151. Часта поява імені Фінґолфіна пов’язана зі згадками про його синів і народ.

Фінґон Найстарший зі синів Фінґолфіна, званий Відважним; урятував Маезроса з Танґородріму; Верховний Король Нолдорів після смерті батька; убитий Ґотмоґом під час Нірнает-Арноедіаду. 51,79, 80, 82, 83, 105, 106, 112, 113, 115, 160, 161, 193-198

Фіндуілас Донька Ородрета, кохана Ґвіндора; потрапила в полон під час плюндрування Нарґотронда, вбита орками біля Переправ через Тейґлін. 216-218, 220-224, 227

Фінрод Найстарший син Фінарфіна, званий «Вірним» і «Другом Людей». Засновник Королівства Нарґотронд, звідки походить його ім’я Фелаґунд ; познайомився в Оссіріанді з найпершими людьми, котрі перетнули Сині Гори; під час Даґор-Браґоллаху його врятував Барагір; виконав обітницю, дану Барагірові, супроводжуючи Берена під час його виправи; поліг, захищаючи Берена, в підземних в’язницях Тол-ін-Ґауроту. Тут указано номери сторінок і для ймення Фелаґунд , яке вживається самостійно: 51,79, 81, 85, 107, 109, 110, 116, 117, 119, 121, 124, 126, 138-142, 170-173, 175, 176