Сергій Недоруб: Пісочний Годинник

по собі впливати на людину, і всім депресіям, божевіллю і незв'язним думкам, що атакують людських мешканців Зони є чіткі пояснення, що не містять ніякої містики. Просто вони невідомі внаслідок засекреченості і складних особливостей психології
сталкерських взаємовідносин. Він не визнавав ніякого «духу Зони» — тільки дух української матінки-природи навкруги себе, яку «споганили радіацією».
Чорнобиль для Бергамота був ще одним прикладом людської дурості і самовпевненості. Яскравим показником того як люди створюють щось нове, щоб пишатись на весь світ своєю геніальністю, а пізніше, якщо їх винахід раптом ударяє по них
самих, раптово вдаються до виправдань відмовляються від всіх причин і наслідків і ладні приплести містику і вищі сили, щоб виправдати власне безсилля. Слабкість,
слабкість і ще раз слабкість. Як в зовнішньому світі слабкі духом нарікають на жорстокий світ і на життя яке їх в черговий раз обломило, так і тут, всередині Бар'єру, продовжують кивати на Зону, нібито поглинаючу волю усіх всередині
себе.
Крім того, Бергамот завжди дотримувався принципу повернення групи назад у повному складі. За декілька сотень ходок в Зону
він не втратив жодної людини. Це робило його безцінним провідником і відмінним наставником для новачків особливо біологічно молодих.
Новичкам в Зоні потрібно вчитися двом глобальним речам: мистецтву виживання в умовах аномалій і бойовому самозахисту —
відповідно, стажисти часто ділилися на «природних» і «бойових». Бергамот не примушував нікого освоювати обидва навики одночасно.
Свою групу він завжди набирав особисто. За звичаєм, до її складу, окрім нього самого, входили один «природний» сталкер і один
«бойовий». «Природний» повинен був шукати безпечний шлях нарівні з ведучим, і у якості тренування Бергамот іноді пропускав його вперед, контролюючи кожний крок стажера. Для успішного проходження тесту новоявлений
сталкер повинен був самостійно локалізувати хоча б одну аномалію, визначити її властивості межі і оточити її камінням, намальованою крейдою межею або будь-яким іншим відомим способом.
«Бойовий» стажер не повинен був піклуватися про аномалії, його метою була вогняна безпека команди. З автоматом Калашникова
в руках він оглядав видимий простір попереду себе і з боків. При появі небезпеки на зразок стада кабанів зграї собак або банди мародерів «бойовий стажер» повідомляв Бергамоту про ситуацію і не відкривав вогонь, не отримавши на
те команди. Для здачі тесту йому потрібно було після закінчення ходки надати докладний звіт про всіх помічених живих істот в ході операції
і оцінити ступінь небезпеки, а також дати обгрунтовування кожному вистріляному набою. Результати повинні були більш-менш співпасти з оцінкою Бергамота.
Стажерам наказувалось брати на ходку тільки один певний автомат Калашникова, про який Бергамот старанно піклувався, і один
класичний детектор аномалій без додаткових наворотів на зразок визначника оптимального шляху. Більше Бергамот не давав нічого, решта спорядження — з власних запасів стажиста.
Перед ходкою проводився інструктаж, в ході якого визначалися мета подорожі і можливі небезпеки. В групу по можливості
включалася ще одна людина — замикаючий. Це повинен був бути сталкер який побував в ходках Бергамота і успішно пройшов обидва тести. Його завданням був контроль території позаду команди.
Виконувати накази він повинен був нарівні із стажистами.
Після ходки Бергамот здавав знайдені артефакти перекупнику, половину виручених грошей залишав собі, частина переходила
до замикаючого, решта ділилась порівну між стажерами. Закінчувалося все загальною п'янкою.
Бергамот став першим, хто придумав дану систему навчання виживанню в Зоні, і багато провідників відразу взяли її на озброєння.
Зрозуміло, тести, і їх проходження в сталкерских колах мали чисто символічне значення, що виражалося проте, в цілком реальних змінах у відношенні до стажера — більш теплий прийом, зростання довіри і тому подібне. Пройти
тест пропонували не всім. З тих, кому пропонували, будь-хто міг відмовитися без особливих наслідків і вибрати шлях одинака.
Якщо новачок хотів вступити в клан сталкерів, то проходження тестів не давало ніяких привілеїв, проте відмова від них зменшувала
його шанси до нуля.
Та одного прекрасного дня все може змінитись, і Зона це невпинно демонструє. Одним з таких днів стало 3 березня
2011 року.
Четверо сталкерів рухалися один за одним крізь чагарники. Ведучим був Бергамот. З болтом в одній руці і ножем в іншій,
Читать дальше