Юн Ха Лі - Хитрість ворона

Під час цих страшних хвилин (сімдесят вісім, вона стежила за часом), Хорт пообіцяла собі, що ніколи не змушуватиме жодної з її матерів так плакати. Тим не менше, вона вже не могла витримати думки про приєднання до Відони, навіть щоб довести свою лояльність гекзархату. Багато років дитинства її ціллю було навчитися складати паперові фігурки, які перетворювалися у стилізоване об'ємне зображення людських сердець, і розгладжувалися, поки не залишилося нічого, крім мішанини ліній.

Замість цього Хорт втекла до Кел, де завжди був хтось, хто казав їй, що робити, і що вважати правильним. На жаль, вона мала необхідні для військових навички і здатність творчо інтерпретувати накази, коли це було необхідно. Вона не думала про те, що робитиме, коли її підвищать.

Як виявилось, 341 рік трудового стажу Джедао справив на неї враження.

Хорт знаходилася у нових апартаментах, прихилившись до стіни і намагаючись сконцентруватися на своїх коробках з гаджетами. Її зір плавав, намагаючись сфокусуватися. Всі чорні площини стали сірими, а кольори зблідли. З її щастям слух буде наступним. Вона відчувала лихоманку, ніби хтось використовував її кістки для палива. Ніякий з цих симптомів не був сюрпризом, але все разом було гнилою незручностю. Після знайомства і опитування офіцерів на сіндермоті, запитань про рій і текучий стан справ — і зробивши ретрансляцію її останніх розпоряджень щодо впорядкування рою — Джедао вирішив відпочити. Це призвело до певної кількості переміщень, оскільки Джедао зараз був посадовою особою. Хорт не заперечувала. Сервітори зробили свою роботу на відмінно і за короткий термін. Але командор Яная, якій подобалися її розкоші і яка ненавиділа переїзди, виглядала доволі роздратованою.

До офіцерського столу залишалося п'ять годин і шістдесят одна хвилина. На цей час Джедао запланував зустріч зі штабом. Саме стільки часу мала Хорт, щоб розробити план вбивства генерала, не вдаючись до послуг Вірай Тала. Вірай Тала була достатньо надійна, але вона подумала, що зможе зробити роботу без неї. Вона не прагнула покінчити життя самогубством.

Якби Хорт не була Кел, вона пішла би прямим шляхом і вистрелила би Джедао у спину. Але якби вона не була Кел, Джедао не взяв би її до себе. Імовірно командування Кел не мало жодної гадки, що Джедао тепер знаходився у тілі капітана Черіс, інакше вони попередили би її, коли посилали Черіс до нового місця служби.

Як би там не було, було важко змусити себе вистрілити в Джедао всупереч формаційному інстинкту. Планування вбивства вже було мукою, хоч Джедао не було видно. І Хорт була генералом, найближчим до нього за рангом. Вона була єдиною, хто мав можливість протистояти інстинкту формування. Ефект лише посилиться з плином часу. Якщо вона збирається усунути Джедао, то повинна зробити це найближчим часом.

Хорт завжди любила возитися з механізмами, її батьки терпіли це, але не заохочували. Коли вдавалося вирватися у звільнення, вона обходила усі сумнівні місця у пошуках пристроїв, які більше не працювали, щоб потім полагодити їх. Деякі її проекти вдавалися краще, деякі гірше, але вона ніколи не знала, що робити з тими, які їй вдалося відновити. В даний час її колекція містила величезну кількість предметів на різних етапах потрошення. Яная якось зауважила, що сервітори лякають один одного, що зрештою опиняться на її столі, якщо будуть погано себе вести.

Важливим моментом було те, що вона мала доступ до компонентів, не оформляючи запитів до Інженерної. Вона розглядала це як виклик її майстерності, оскільки військова техніка була на два порядки небезпечніша від того сумнівного обладнання, яке вона купувала у продавців, які сяяли, коли вона платила за блискучі шматки сміття. Тим не менше, вона не могла ризикувати викликати підозру військовослужбовця в інженерній, який міг повідомити про це Джедао.

Хорт нервувала, бажаючи не відчувати страху, а потім вибрала складові частини, які були потрібні. Шукати маленькі деталі було складніше за великі. Їй довелося довго викладати все на робочий стіл, і все ж кілька деталей випали з пальців на підлогу. Їй довелося оглядати їх і переконуватись у цілісності, хоч вони були зроблені з досить міцного сплаву.

З інструментами було ще гірше. Вона могла переконати свій зрадницький мозок, що лише уявляє процес складання. Самообман щодо інструментів давався важче.

Вона повинна була закінчити дрон до офіцерської вечері. А щоб все пройшло без ускладнень, вона також повинна була дозволити собі деякий час на відновлення. Вона не була впевнена, що Джедао не побачить її стану. Але альтернативою було нічого не робити. Вона повинна почуватися краще, ніж зараз. Якби тільки Брезан був тут, але ця можливість була нереальною.