Юн Ха Лі - Хитрість ворона

— Що ви сказали? — Брезан розгубився. Тоді, згадавши про просту пристойність, продовжив: — Вибачте. Я… я поняття не мав.

— Ну, — сказала Цея, коли трохи відновила своє дихання, — вона була жахливою матір'ю. Але вона ніколи не перестала бути нею, якщо ви розумієте, що я маю на увазі. — Її дихання все-таки було нерівним. — Знаєш, коли я була маленькою, я думала, що Микодез був моїм дядьком. Він завжди мав найкращі цукерки у кишенях. Зрештою я виросла і дізналася, що означає "червоне з золотим".

Брезану захотілося з'ясувати, чи Цея не злиться на нього так, як вона злилася на Шуоса Микодеза. Справедливості ради, Микодез був тим, хто загравав з Андан Шандал Янг, але Брезан не подумав про те, щоб уникнути звинувачення. Він пробурмотів лайку, потім підійшов до дверей камери і почав вимикати обмеження.

— Перед тим, як ви сформуєте якісь ідеї, — сказав він, — я домігся вашого дострокового звільнення. Ми відпустимо вас десь в безпечному місці, але якщо захоплення більше не працює…

— Це через зміну календаря?

— Не зовсім. — Він пояснив це якомога коротше, як міг.

— Знаєш, — сказала Цея, потираючи зап'ястя, — ти повинен був повідомити мене про дострокове звільнення, перш ніж прийти сюди.

Брезан знизав плечима.

— Кожен мене критикує. Чи є у мене виправдання?

— Чому ви це робите?

Він не торкнувся до неї, не схопив руками в обійми, лише тверезо подивився на неї.

— Щоб вам не довелося сумувати за вашою матір'ю тут.

Куточки губ Цеї опустилися вниз.

— У вас є дострокове звільнення. Ви дійсно провалилися, ви знаєте це, і буде розгляд вашої справи, але я не стану тим, хто буде витягувати вас з вашої шкіри.

— Залишайся зі мною, — додав він, бо не знав, що сказати на прощання. — Я знайду для тебе місце, щоб ти мала повну конфіденційність.

— Дякую, — сказала вона. Це не відновлювало відносин між ними, але він і не сподівався на це.

Ні відкидання принципу лояльності, ні пам'ять не змогли відкинути формаційний інстинкт у Хорт. Швидше за все, це сталося через те, що вона була забута в її власній кімнаті в Медичному, і вони, здавалося, думали, що вона не повинна робити нічого більш напруженого, ніж дивитися легенькі драми, або, по черзі, дивитися на стіни. Хорт прийшла до думки, що принаймні зі стіною у неї був кращий діалог.

Сервітор-птахоформа, яка їй подобалася, — вона розвинула первинну здатність розпізнавати сервіторів — прийшла її відвідати. Хорт займалася записами в спрощеній Універсальній машинній мові. Вона ще не мала значного словника, оскільки навчальні програми мережі були жорсткими, і єдиним кроком вперед була практика.

Птахоформа засяяла рожевими і золотими вогнями. Тоді сказала, дуже повільно,

— З вами все добре? — Просто для того, щоб бути впевненою, птахоформа повторила те саме барабанним кодом Кел.

— Як ви кажете "нудно"? — запитала Хорт. У підручниках переважно передбачалося, що ви хочете знати такі терміни, як "токсичний гриб" та "жертва".

Птахоформа вдруге засяяла вогнями. У розмові, яка продовжилася далі, Хорт поскаржилася, що генерал наказав їй відпочивати, але їй все одно, скільки її кісток відчувають замороження, а серце холоду, вона хотіла втекти. Може, їй вдасться відновити ще кілька гаджетів, які були в процесі ремонту. Так як її руки трясуться, вона, мабуть, візьме маніпулятори. Але хіба на цьому етапі це важливо?

"Я міг би принести вам ваші інструменти та компоненти" — сказав сервітор.

— Я повинна відпочивати, — механічно сказала Хорт. Вона подивилася на свої руки. Вони знову тремтіли. Деякий прихований запас упертості ще підбурював її. Чи не буде занадто багато неприємностей?

Високий генерал хотів, щоб вона відпочивала.

"Високий генерал не буде знати".

Птахоформа висвистіла свою згоду, і пішла.

Незабаром після цього прибув невеликий гурт сервіторів, що несли інструменти Хорт, розумний вибір зламаних механізмів та модульні меблі, і розставили все як потрібно. Вона не мала жодного уявлення, як вони пронесли все у Медичний, і вирішила, що не буде питати. Дякую, сказала вона, хоча була впевнена, що використовує неправильну форму; мережа знала лише про стиснутий, тупий діалект мови.

Вони моргнули люб'язними підтвердженнями і зникли, — всі, крім птахоформи. Здавалося, з нею було веселіше. Ну, якщо нічого іншого, вона могла б попросити її допомогти.

Очі Хорт знайшли годинник з рожевого золота, яким колись захоплювався Джедао. Їй знадобилося кілька спроб, щоб взяти його рукою.