Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

/*Саймак Кліффорд (1904–1988) — письменник-фантаст, автор багатьох творів, серед яких «Майже як люди», «Кільце навкруги Сонця».*/

Бюрократ — власне є звичайним біороботом: він повинен виконувати раз і назавжди заведену для нього програму. Примітивне програмування великих мас дозволяє керувати ними без великих проблем. Тому так сильно розвинутий вектор направленості на біороботизм у західному кіномистецтві. Можна говорити про усвідомлене оббовдурення населення, що досягло рівня, коли обиватель може повірити у що завгодно. Якщо далі так піде, через декілька десятиріч більшість цілковито перестане розрізняти правду і кривду. Помаленьку руйнується історична база людства: спотворюються справжні міфи — Геракл-Іолай, створюються штучно вигадані — Зена-Габріела, численні борці з демонічними силами заполонюють найефективніший інструмент ідеологічного впливу — телебачення. Йде свідома орієнтація на прагнення сексу. Не забувають про і про любов — «п'ятий елемент» роботів.

Тільки довіра, а не так звана любов є справжнім «п'ятим елементом». Любов, по великому рахунку, є різновидом довіри. Точніше — це стан душі викликаний безпричинною довірою.

Роботи не можуть зрозуміти головного: людиною стаєш не тоді, коли сам себе нею вважаєш, а тоді, коли всі інші визнають в тобі людину.

Безпричинна зухвалість біоробота — це свого роду компенсація приниженого стану. Ступінь власного приниження прямо пропорційна капосності вчинку і отриманої зловтіхи: чим більше зловтіха, тим більше самоприниження.

«Хамство біоробота походить від нестачі самоповаги.»

З цього моменту кожен робот має знати, що хамською поведінкою він показує всім, і, насамперед, самому собі, свою нікчемність.

Але ніяка капость не проходить безслідно у ПсиВсесвіті.

«Закон збереженні псиенергії: спричинене зло неодмінно буде компенсоване.»

Дехто з біороботів, інстинктивно відчуваючи нестачу довіри, наївно вважає, що довіру можна купити. Вони купують собак. І в деякій мірі це спрацьовує. Але потрібен баланс у вигляді взаємодовіри. Тваринна доброта не є повноцінною довірою.

Корінний перелом в суспільному сумлінні наступить, коли у взаємовідносинах усіх членів суспільства запанує повне довір'я. Вектор розвитку спрямований таким чином, що з кожним кроком на шляху свого розвитку людство наближається до того часу, коли ця мета буде досягнута.

Зараз модно паплюжити такі форми суспільного життя як соціалізм і тим паче комунізм. Але ж світ ще ніколи не бачив соціалізму! У так званому «зразку соціалізму» — колишньому Радянському Союзі насправді існувала форма державного «бюрократичного» капіталізму, коли, не маючи прав власності, так зване начальство отримувало блага в залежності від чину. «Ідейні» «антагоністи» капіталізму хоч і критикували останній за привласнення чужого труда, але й самі не гребували користуватися точно такими ж плодами звичайного гноблення, не гребували солодко жити за рахунок інших, а до того ще й керувати ними.

Можна, звісно, сказати, що був такий момент у людства, коли не існувало приватної власності і була можливість розвитку у правильному напрямку. Однак еволюційний шлях пішов, і, власне, тоді не міг не піти, у напрямку задоволення власної жадоби індивідів.

У людства, після проходження усіх відомих історичних етапів, після жахів, крові, болі, обманів, хамства, підлабузництва, після усього поведінкового бруду нарешті з'являється можливість повернутись до суспільства довіри, яке, власне, вже починає поступово створюватись.

Таке суспільство створюється реальними людьми та віртуальними образами, які приходять в наше сумління матеріальним та нематеріальним шляхами.

Раб Езоп та бідняк Діоген виявились незрівнянно багатшими за мільйони крезів: крихка спадщина перших була дбайливо передана нам через сотні віків, спадщини багатіїв безслідно розчинилися на шляхах розвитку людства, залишаючи по собі лише зроблені не ними витвори мистецтва.

Справжня Історія світиться іменем Данко, сяє ім'ям Че Гевари.

/*Данко — герой однойменного твору письменника Горького Максима (1868–1936).*/

/*Гевара Ернесто (Че) (1928–1967) — послідовно: учасник кубинської революції, президент Національного банка Куби, міністр національної промисловості, учасник партизанського руху в Болівії, де був захоплений у полон і вбитий.*/

Автор.

Будь-які збіги в усіх прізвищах цього твору мають випадковий характер. Деякі з прізвищ взяті безпосередньо з відповідних літературних джерел.